18Захисник Маріуполя з Івано-Франківщини Іван Сметанюк, який провів у російському полоні понад два роки, розповів про нелюдські тортури, допити та моральні випробування, які довелося пережити українським військовополоненим, та про те, що допомагало вижити в екстремальних умовах.
Захисник України Іван Сметанюк, який з 2016 року проходив службу у складі 36-ї бригади морської піхоти та брав участь в обороні Маріуполя, розповів про 29 місяців перебування у російському полоні, де окупанти застосовували до українських військовополонених жорстокі тортури та психологічний тиск.
“В мене був допит на Паску 24 квітня в Таганрозі – 65 годин мене били, підключали телефонний апарат з проводами спочатку на пальці, потім на геніталії, на пальці ніг, обливали голову водою”, – розповів Іван Сметанюк про один із найстрашніших моментів полону.
Морський піхотинець згадує, що під час оборони Маріуполя, коли закінчувалися боєприпаси та продовольство, захисники міста намагалися підтримувати цивільне населення:
“Продукти, які були, ми віддали чисто на госпіталь, плюс ще були сховища з цивільними – там діти, жінки, ми також все туди познаносили, собі залишили чисто по мінімуму – це один прийом їжі на день”.
“Якось була Коляда, і ми з хлопцем зі Львова кажу: ‘Ваня, давай заколядуємо’. Хлопці з камери кажуть: ‘Ти що, нас бити будуть!’. Я кажу: ‘Так нас все одно б’ють’. І ми заспівали ‘Добрий вечір тобі, пане господарю’. Тиждень нас добре били, але воно того було варте”, – поділився спогадами військовополонений.
Дружина Івана, Анна, весь цей час боролася за звільнення чоловіка, брала участь в акціях на підтримку полонених та займалася волонтерством:
“Мені це давало трошки більше сил триматися. Я хотіла, щоб мій чоловік мною пишався. Якщо ми можемо зігріти когось з наших захисників або можливо навіть зберегти життя, то це не дарма – все, що ми робимо, це саме найменше, що ми можемо зробити”.
Після звільнення з полону 13 вересня 2024 року Іван продовжує підтримувати родини полонених та разом із дружиною бере участь в акціях на підтримку українських військовополонених та безвісти зниклих захисників, передаючи інформацію про тих побратимів, які все ще перебувають у російській неволі.
