В Івано-Франківську 11 лютого відбудеться церемонія прощання з досвідченим військовослужбовцем Максимом Ємцем на позивний “Єнот”. Він з 19 років став на захист України, віддав життя у боротьбі з окупантами на Покровському напрямку.
Прощання з героєм
Прикарпатська спільнота проводжає в останню путь майора Збройних сил України Максима Ємця з позивним “Єнот”, життя якого трагічно обірвалося 5 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку Донецької області, де він продовжував боронити територіальну цілісність України.
“Максим був справжнім воїном, який пройшов найгарячіші точки війни, включаючи Іловайськ та Дебальцеве, неодноразово був поранений, але завжди повертався до строю”, – розповідають про Максима побратими.
Церемонія прощання з полеглим героєм розпочнеться 10 лютого на майдані Незалежності у Косові, звідки траурна процесія вирушить до родинного дому загиблого у Старому Косові. Тут відбудеться парастас, після чого тіло захисника перевезуть до Івано-Франківська для останнього прощання.
“Просимо віддати останню шану загиблому бійцю та зустріти Героя з квітами і запаленими свічками”, – звернулися до громади представники Косівської районної військової адміністрації.
З 19 років на війні
Максим Ємець, який народився 21 вересня 1994 року в селі Старий Косів, з юних років виявляв активну громадянську позицію, беручи участь у військово-патріотичних організаціях УНА-УНСО та “Тризуб” імені Степана Бандери. На війні з 2014 року – тоді йому було лише 19 років. Практично все доросле життя він провів у боротьбі з окупантами та пройшов шлях від солдата до командира роти. З початком російського вторгнення став на захист України, спочатку у складі батальйону “Айдар”, а згодом як навідник-оператор 54-го окремого розвідувального батальйону.
Брав участь у боях за Іловайськ і Дебальцеве в складі 10-ї окремої гірсько-штурмової та 24-ї окремої механізованої бригад.
В 2022 року служив командиром мотопіхотного батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Декілька разів був поранений, мав групу інвалідності.
За виявлену мужність та самовіддані дії у захисті державного суверенітету України майор Ємець був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня та медаллю “За військову службу Україні”, що свідчить про його значний внесок у захист територіальної цілісності держави.
Не зрадив ні присязі, ні побратимам
“Ми жили разом у підвалах Лисичанська, ми виходили з напівоточення, він оберігав і допомагав мені скільки міг. Був не раз важко поранений. Мав групу інвалідності. Міг списатись зі служби будь-коли. Але віддав найбільше – своє життя”, – поділився спогадами про свого першого командира – “Єнота” – ветеран Степан Савчук.
Першою про загибель Максима Ємця повідомила військовослужбовиця Оксана Рубаняк. Пара нещодавно заручилася. Їхня історія кохання розпочалася на фронті та трагічно обірвалася під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.
“Ми зустрілись на одному з напрямків на фронті. Все сталося раптово і неочікувано. По нашій історії можна знімати фільм, але ми берегли все в таємниці до кінця”, – розповіла Оксана.
Максим, за словами побратимів, був не лише відважним воїном, але й творчою особистістю – писав вірші, які незабаром мають вийти окремою збіркою.
“Ти був тим, хто не боявся брати на себе відповідальність у найважчі моменти. Антикризовик, який витягав проблеми там, де інші опускали руки. В посадках, окопах, на пунктах управління – ти завжди був там, де найбільше треба. Тебе хотіли бачити аналітиком у військових кабінетах, але ти залишився польовиком до кінця. Ти рятував життя солдатів, сержантів, командирів. І навіть коли тебе вже немає, ти назавжди залишаєшся з нами”, – згадує Максима Тарас Деркач.
Максим Ємець був людиною слова. Він завжди допомагав іншим, і при цьому сам виніс стільки болю, втрат, тягаря війни… Але продовжував тримати стрій. Не зрадив ні присязі, ні побратимам, ні своєму життєвому шляху, – написав про “Єнота” волонтер Владислав Бондар.
У Максима підростає 5-річна донька Квітослава.
“Мій чоловік, батько моєї Квіточки на щиті. Його відвага та самопожертва назавжди залишаться у наших серцях. Він був справжнім героєм, який боронив нашу землю та наше майбутнє. Пам’ять про його подвиг житиме вічно, надихаючи нас на добро та єдність. Вічна слава захиснику України. Ми ніколи не забудемо його внесок у нашу свободу. Він був турботливим батьком, вірним воїном та хорошою людиною”, – написала колишня дружина Тетяна.
Максим Ємець та Тетяна Петрів одружились у жовтні 2018 року. У листопаді 2019 року у них народилася донечка Квітослава. Пара розлучилась у лютому 2023 року.
Чин похорону відбудеться 11 лютого о 13:00 в Домі Скорботи на вулиці Ребета, 3 в Івано-Франківську, де кожен охочий зможе віддати останню шану полеглому захиснику.
