Чергова акція-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти відбулась в Івано-Франківську.
На акцію-нагадування на площі перед Івано-Франківським драмтеатром прийшло близько двохсот містян, пишуть Версії, з місця події. Аби привернути увагу суспільства до військовополонених та зниклих безвісти на будівлі театру розмістили банер із написом “Будь голосом полонених”.
“Вже понад 1000 днів захисники Азовсталі перебувають у російському полоні, піддаючись голоду, холоду та страшним тортурам. Наші герої стали символом мужності та незламності. В цих нелюдських умовах вони продовжують боротися за наше з вами майбутнє, і ми повинні боротися за них так, як вони боролися за нас. Ми повинні пам’ятати їхню відвагу та не залишати в забутті тих, хто досі в полоні або безвісти зниклий. Це наша відповідальність — підтримувати їх та боротися до тих пір, поки всі не повернуться додому” , – зазначила співорганізаторка заходу Лілія Гуртовська.
Акцію розпочали з хвилини мовчання за усіма загиблими військовими. Далі пролунав гімн України. Щонеділі рідні та друзі бранців, військові, які повернулися з полону та містяни збираються, щоб привернути увагу суспільства та влади до військовополонених.
Вони тримали в руках плакати з написами: “Вони у неволі. Ми не маємо права мовчати”, “Ти — для них порятунок, не мовчи”, “Боріться за них так, як вони боролись за нас!”.
Понад два роки маріуполька Наталія Макарова чекає на звільнення з російського полону чоловіка. За її словами, військовополонені не мають права на телефонні дзвінки, а єдина інформація про їхній стан надходить від інших звільнених військових.
“Основна ціль цієї акції — донести до суспільства, що зробив Маріупольський гарнізон. Нагадувати постійно владі про те, що давала обіцянку — три-чотири місяці, а вже — 18. Що хлопці й дівчата перебувають у важкому стані. Родичі вже не можуть триматися. Ми чекаємо і хочемо сподіватися, що Маріупольський гарнізон ніхто ніколи не забуде”, — говорить Наталія Макарова.
Учасники акції кажуть, що виходитимуть доти, доки не буде результату.
