Прикарпаття очікує важливих змін у шкільній освіті, триває реформа старшої школи, змінюються підходи до системи навчання. Наступний навчальний рік стане підготовчим до запуску старшої профільної школи, а громади мають остаточно визначитися з мережею ліцеїв. Водночас освітяни працюють над подоланням освітніх втрат, кадровими викликами, інклюзією, кібербезпекою дітей та організацією безоплатного харчування школярів із 1 вересня.

Що чекає на школи Прикарпаття? Про це в програмі «Про головне в деталях» на обласному телебаченні «Галичина» розповів директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віктор Кімакович.

Рік для освіти Прикарпаття в умовах війни

На Івано-Франківщині навчальний рік поступово добігає завершення, однак для освітньої системи області вже починається новий етап підготовки. Йдеться про продовження реформу старшої школи Прикарпаття, формування мережі ліцеїв, забезпечення якості освіти, подолання освітніх втрат через війну, розвиток інклюзивного середовища, безпеку дітей та безоплатне харчування школярів.

За його словами, навчальний рік в Івано-Франківській області ще триває, адже школи завершують навчання у різні терміни. Частина закладів закінчує навчальний процес раніше, інші працюватимуть ще кілька тижнів. Паралельно триває національний мультипредметний тест, а освітяни вже готуються до нового навчального року.

«Рік в умовах війни. Зрозуміло, що є освітні втрати, тому що наші діти були в сховищах під час повітряних тривог. Це менше, ніж у попередні роки, ми відслідковуємо, але освітні втрати є», — каже директор департаменту освіти Віктор Кімакович.

Посадовець зазначив, що освітній процес в області відбувався без критичних збоїв, однак війна продовжує впливати на дітей, учителів і саму організацію навчання. Саме тому школи мають не лише завершити поточний навчальний рік, а й підготуватися до нових умов, які чекають систему освіти вже з вересня.

Реформа старшої школи і старша профільна школа

Однією з головних тем розмови стала реформа старшої профільної школи на Івано-Франківщині. Віктор Кімакович наголосив, що вона не є формальною зміною заради самої реформи. Її мета — дати учням більше можливостей для якісної підготовки до майбутньої професії та вступу у вищі навчальні заклади.

«Реформа ця, це – не реформа заради реформи, це – відповідь на виклики часу. Виклики часу, які є в цілому світі. І ми повинні бути частиною цього світу, бути корисними і конкурентоздатними», — сказав Віктор Кімакович.

За його словами, стара модель навчання у старших класах уже не відповідає сучасним потребам. Учні змушені вивчати велику кількість предметів без достатньої спеціалізації, хоча для майбутнього вступу їм потрібні поглиблені знання у конкретних напрямах.

«Ми не можемо з тією школою знаннєвою, ще пострадянською, коли діти перевантажені великою кількістю предметів і не мають спеціалізації, конкурувати в цьому суспільстві», — наголосив директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Кімакович пояснив, що старша профільна школа має допомогти дитині зосередитися на тих дисциплінах, які потрібні для майбутньої професії. Якщо учень планує вступати на медичний напрям, він повинен поглиблено вивчати хімію, біологію та інші профільні предмети. Якщо обирає філологію — більше уваги має приділяти мовам.

«Якщо ти хочеш бути медиком, то ти повинен вчити більше хімії. Якщо хочеш бути англійським філологом, то маєш більше вчити англійську. Оцей зміст — полегшити дитину від непотрібних предметів і дати їй можливість вчити спеціалізовані», — вважає посадовець.

За новою моделлю навчання у старшій школі триватиме три роки — у 10, 11 та 12 класах. У 10 класі переважатимуть загальні предмети, в 11 класі співвідношення загальних і профільних дисциплін буде приблизно рівним, а в 12 класі більшість навчального часу відведуть саме на спеціалізовані предмети.

«У перший рік буде більше загальних предметів. В 11 класі буде 50 на 50 — загальні і спеціалізовані предмети. А 12 клас — це вже буде 75% спеціалізованих предметів, які готуватимуть дитину до вступу у виш», — каже Кімакович.

Кімакович наголосив, що така система має зменшити залежність родин від репетиторів. Нині багато батьків змушені наймати додаткових викладачів на рік, два або навіть три, щоб підготувати дитину до вступу. Профільна старша школа має взяти цю функцію на себе.

«Передбачається, що якщо дитина буде поглиблено вчити ту саму хімію чи німецьку мову, то репетитор їй не буде потрібен у такій формі, як зараз», — зазначив чиновник.

Водночас він розповів, що професійно-технічна освіта не закриватиме дитині шлях до вищої освіти. Учні, які оберуть професійний напрям, також зможуть вступати до вишів, але паралельно отримають ремесло і практичну спеціальність.

«Дитина, яка пішла у професійно-технічну освіту, це не значить, що вона не зможе вступити у виш. Вона зможе вступити у виш і отримає такий самий документ про освіту плюс ремесло», — акцентував директор департаменту.

Наступний навчальний рік, за словами директора департаменту освіти Івано-Франківської області, буде підготовчим до повноцінного запуску старшої профільної школи. Саме за цей час в області мають сформувати мережу ліцеїв. Громади, які мають можливість, бажання і фінансову спроможність, зможуть створити такі заклади.

«Фактично наступний навчальний рік — це підготовчий рік до старту старшої профільної школи. За наступний рік буде сформована повністю мережа старшої профільної школи в Івано-Франківській області», — розповів Віктор Кімакович.

Водночас, чиновник визнає, що не кожна громада матиме власний профільний ліцей. Тому для таких територій особливо важливими стануть питання довезення дітей, ремонту доріг і забезпечення шкільними автобусами. За словами Віктора Кімаковича, маршрути майбутнього підвезення вже опрацьовують спільно зі службами, які відповідають за дорожню інфраструктуру.

«Не в кожній громаді буде знаходитися старша профільна школа, тому таким громадам потрібна додаткова увага. Йдеться про довіз дітей. Треба відверто говорити про не дуже добрий, а деколи дуже поганий стан доріг», — каже посадовець.

Держава також підтримує школи у створенні сучасного освітнього середовища. Зокрема, йдеться про субвенції на STEM-простори, лабораторії та обладнання, які мають допомогти школам підготуватися до нової моделі навчання.

«Є державна субвенція на створення STEM-просторів. Кожен рік кільканадцять шкіл беруть участь, отримують кошти, роблять ремонт, відкривають такі простори і закуповують обладнання, готуючись до 2027 року», — повідомив Віктор Кімакович.

Кадри, інклюзія, кібербезпека та харчування школярів

Непогана ситуація і з якістю освіти Прикарпаття у порівнянні з іншими регіонами. За словами Віктора Кімаковича, Івано-Франківська область на загальноукраїнському тлі виглядає добре, а показники прикарпатських закладів освіти є вищими за середні в Україні. Водночас аудит потрібен не для покарання, а для того, щоб школи могли побачити свої слабкі місця.

«Наша область не дуже зле виглядала на фоні України. Наші заклади показували результати більш ніж середній показник по Україні», — вважає Віктор Кімакович.

Він наголосив, що кожен заклад має інструменти для самооцінки. Якщо школа чесно аналізує свою роботу, результати внутрішнього оцінювання часто збігаються з висновками зовнішнього аудиту.

«Це є елемент і інструмент не для того, щоб поставити якийсь вирок і оцінку, а для того, щоб знайти слабке місце і зрозуміти, куди рухатися», — розповідає Віктор Кімакович.

Серед викликів освітньої сфери — кадрове забезпечення. Наразі ситуація в області не є критичною, зокрема через те, що на Прикарпаття переїхала частина педагогів із тимчасово окупованих територій. Вони допомогли закрити певні кадрові прогалини у школах.

«На час війни у нас не є погане забезпечення, бо сюди приїхала певна кількість вчителів з тимчасово окупованих територій, і вони змогли заповнити кадрові прогалини», — наголошує директор департаменту освіти.

Проте в перспективі область може зіткнутися з нестачею вчителів фізики та інформатики. Причина — невелика кількість студентів, які вступають на ці спеціальності, а також конкуренція з приватним сектором.

«Перспектива не дуже втішна, особливо щодо викладання таких предметів, як фізика, інформатика». Хороший інформатик, якщо він знає програмування, іде в якусь ІТ-фірму і заробляє набагато більше коштів», — підсумовує Віктор Кімакович.

На думку посадовця, держава має приділяти більше уваги точним наукам, щоб не втратити математику, фізику та інші дисципліни, які сьогодні об’єднують у STEM-напрям.

«Уся держава приділяє цьому багато уваги для того, щоб ми не втратили математику з освітнього простору, не втратили фізику і те, що тепер об’єднано в STEM-кластер», — розповів посадовець.

Водночас, дуже важливим напрямом для освіти Івано-Франківщини залишається інклюзія. За словами Кімаковича, за останні 10 років кількість дітей з особливими освітніми потребами у школах області зросла з десятків до тисяч. Нині такі учні є вже у двох третинах шкіл.

«За останні 10 років кількість дітей, які були на інклюзії в наших закладах, вимірювалася десятками, тепер це тисячі дітей. Дві третини шкіл мають дітей, які мають особливі освітні потреби. Ми можемо стверджувати, що за кілька років кожна школа буде мати дитину, учня з особливими освітніми потребами», — наголосив директор департаменту освіти.

Посадовець підкреслив, що інклюзія — це не лише про навчання, а й про соціалізацію дитини. Потрібно працювати з асистентами вчителів, педагогами, батьками, дітьми та шкільним середовищем. Водночас школи мають розвивати інфраструктуру: пандуси, ресурсні кімнати, рекреаційні простори, доступний транспорт.

«Ми повинні працювати з асистентами вчителів, з педагогами, з дітьми, з батьками для того, щоб створити інклюзивне середовище. Воно несе на меті не тільки освітні процеси, а й соціалізацію дитини», — переконаний Віктор Кімакович.

Одним із практичних кроків є закупівля автобусів для перевезення дітей з особливими освітніми потребами. Це дозволить школярам, які раніше фактично були ізольовані вдома, відвідувати навчальні заклади.

«Дитина, яка до цього часу сиділа вдома, зможе тепер відвідувати школу. Це маленький крок, але дуже вагомий і відчутний», — сказав Віктор Кімакович.

Ще одним серйозним викликом є безпека дітей під час війни, зокрема в інтернеті. В області провели День кібербезпеки в освіті, до якого долучилися близько 30 тисяч прикарпатських школярів. Захід організували спільно з кіберполіцією.

За словами посадовця, організатори намагалися зробити розмову з дітьми максимально доступною та зрозумілою.

«Ми продумали такий захід, коли підключили в кожній школі перед великими екранами, зібрали дітей у вигляді виховних заходів, де вони могли поспілкуватися з нашими поліцейськими», — зазначив Віктор Кімакович.

Він додав, що формат заходу адаптували до сучасних дітей: використовували короткі ролики, анімацію, візуальні матеріали та зрозумілі пояснення. Це дозволило говорити з учнями не мовою формальних лекцій, а у форматі, який вони справді сприймають.

«Це був формат, який був цікавий дітям. Це не просто нудна лекція. Це був формат, який споживає кожен з наших учнів, дивлячись у телефон: короткий ролик, інформація у вигляді анімації», — пояснив директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА.

Кімакович наголосив, що сьогодні з дітьми працюють не лише кіберполіцейські, а й ювенальна поліція, поліція охорони, Служба безпеки України, психологи та педагоги. Головне — вчасно помічати тривожні сигнали й не залишати дитину сам на сам із небезпекою.

«Ворог — це дорослі проти дітей. Зрозуміло, що сама дитина не може дати гідну оцінку і вийти з цієї ситуації», — наголосив посадовець.

Особливу роль у цьому мають відігравати батьки. Вони повинні звертати увагу на зміни в поведінці дитини, нові підозрілі контакти, раптову фінансову самостійність або інші ознаки, які можуть свідчити про ризики.

«Будь-який маленький натяк — і треба пробувати витягнути на співпрацю з дитиною, бо сама дитина з павутиння не вибереться», — зауважив Віктор Кімакович.

З 1 вересня на школярів також чекає розширення програми безоплатного харчування. За словами Віктора Кімаковича, для Івано-Франківської області на ці потреби передбачено 205 млн грн із державного бюджету. Йдеться не лише про підтримку родин під час війни, а й про формування здорових харчових звичок у дітей.

«У нас іде війна, і це один із елементів підтримки держави звичайному громадянину, тому що його дитина буде похарчована», — сказав директор департаменту освіти.

Посадовець зазначив, що раніше безоплатне харчування насамперед стосувалося учнів молодших класів і пільгових категорій. Тепер ідеться про ширше охоплення школярів, зокрема старших класів.

Отож новий навчальний рік для Прикарпаття стане не просто черговим стартом освітнього процесу, а періодом великої підготовки до системних змін. Прикарпатські школи мають посилити якість навчання, підготуватися до профільної старшої школи та підтримати дітей з особливими освітніми потребами. Водночас на освіту покладається завдання зміцнити безпекову роботу й створити умови, за яких учні зможуть не лише здобувати знання, а й почуватися захищеними, включеними та впевненими у власному майбутньому.