ІТ, або інформаційні технології — це сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації. Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів.
У Львові уже давно вибрали європейський шлях розвитку. У місті Лева функціонують десятки ІТ компаній, які забезпечують робочими місцями сотні людей.
На Прикарпатті також займаються розвитком цієї галузі, хоч поки що у нас не вважають її перспективною.
Мало хто знає, що в місті існують з десяток компаній, які займаються ІТ програмуванням. Зараз вони забезпечують роботою понад тисячі людей. Директор найбільшої ІТ компанії у Івано-Франківську – Любомир Ходак значає, що галузь яка пов’язана з інформаційними технологіями зараз розвивається дуже активно, якщо подивитись в середньому, то у рік це близько 50 – 60% росту в західних регіонах, через, що завжди потрібно кваліфікованих фахівців: «Зараз у нас працює понад двісті працівників – це якщо говорити про нашу компанію, а якщо говорити в загальному про розмір ринку, тобто скільки спеціалістів там присутньо, то я думаю, що це є більше п’ятисот чоловік у Франківську».
Незважаючи на нестабільну ситуацію в країні компанія SoftServe IF, хоч і не без труднощів, продовжує активно розвиватись та збільшувати штат своїх працівників, за останні три місяці кількість новонайнятих робочих компанії поповнився ще на сім чоловік. Також директор компанії розповів, що при наймі на роботу нових робочих він стикається з проблемою недостатньо хорошої підготовки випускників інститутів: «Зараз існує проблема з пошуками кваліфікованих спеціалістів, через те, що їх дійсно мало. Коли на роботу приходять новачки нам, як правило доводиться їх довчати, для цього у нас існує ІТ-академія. Ця структура як правило займається докваліфікацію нового персоналу і дає досвід тих процесів, які потрібні для роботи у нашій компанії».
Декан факультету ІТ ІФНТУНГ, профессор Володимир Юрчишин, розповідає, що кафеда ІТ технологій користується достатнім попитом серед абітурієнтів. На факультеті зараз навчається близько шестисот студентів з різними напрямками у цій сфері. «Минулого року ми одержали понад тисячу п’ятсот заяв. Серед них ми відібрали найкращих студентів, які хотіли навчатись на спеціальностях пов’язаних з ІТ технологіями».
За словами пана Юрчишин випускники кафедри користуються попитом не тільки на українських ринках праці, а й закордоном. Випускники університету зараз мають змогу працювати в Англії, США та інших країнах Європи. «Кафедра комп’ютерної системи та автоматики має договір з міжнародною фірмою Simens, кафедра автоматизації технологічнихпроцесів та автоматики має можливість відправляти на практику та на роботу студентів до Німеччини. Також наш інститут тісно співпрацює з академією Наук України», – розповідає професор. Усі кафедри інституту мають тісний зв’язок із Івано-Франківськими філіями таких компаній, як SoftServer, SoftJourn, ELEKS та інші, де студенти мають змогу пройти практику з подальшим працевлаштуванням у цих фірмах, де в подальшому розвиватимуть ІТ технологію на Прикарпатті. Також випускники та студенти мають можливість проходити практику поза межами Увраїни нашої держави.
Через стрімкий розвиток інформаційної технології в Івано-Франківську продовжують відкриватись факультети з цією спеціалізацією. Зокрема, університеті права імені Короля Данила Галицького минулого року розпочалася підготовка фахівців за напрямком “Програмна інженерія”. «Навчальний процес проходить у тісній взаємодії з найбільшими ІТ-компаніями Івано-Франківська (SoftServe, Eleks, SoftJourn), з якими підписані договори про підготовку спеціалістів з розробки та тестування програмного забезпечення. Власне, компанії, які є основними працедавцями для ІТ-шників області, є найбільш зацікавленими у професійній підготовці студентів, і вони допомагають університету здійснюючи контроль відповідності навчальних програм потребам сучасного ринку», – зазначив координатор ІТ-навчання в університеті права імені Короля Данила Іван Дячишин. Також працівники компаній, – а це досвідчені професіонали-практики, залучаються до викладання та впровадження нових ефективних підходів у вивченні ІТ-дисциплін.
Пан Іван наголосив, що заробітня плата айтішників залежить від рівня кваліфікації працівника: «В ІТ-сфері не прийнято обговорювати розміри заробітніх плат – тому що вони дуже відрізняються в залежності від знання різноманітних технологій, досвіду розробки, відповідальності та складності виконуваної роботи. Довідатися орієнтовну заробітню плату можна використовуючи результати анонімних опитувальників на сайті української спільноти програмістів – http://jobs.dou.ua/salaries/».
Проте найактуальніши для молоді мабуть є те, що спеціальність айтішніка дозволяє отримувати таку ж заробітну плату, яку отримують відповідні
спеціалісти закордоном. І нікуди не потрібно їхати. Адже зарплати українських IT-фахівців такі ж, як і в США, і вищі, ніж у Китаї. Глобалізований ринок дозволяє українські програмістам, які працюють на іноземні компанії заробляти зараз стільки ж, як і їхні західні колеги.
Саме тому, за неофіційною інформацією, середня заробітна плата в працівників ІТ галузі у Івано-Франківську становить від 500 до 1000 доларів США. Проте, це невеликі суми порівняно навіть із столицею, де за останніми підрахунками айтішники заробляють від десяти тисяч гривень. До речі, минулого року у Києві саме представники цієї спеціальності встановили неофіційний рекорд по заробітній платі – 35 тисяч гривень в місяць.
Та незважаючи на це, за офіційною інформацією Держкомстатистики зарплата інформаційників та айтішників є на 44% вищою, ніж середньостатистична по Україні. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника галузі інформації та телекомунікації цьогоріч сягнула 4 тис 581 грн. Проте це всього лиш офіційні дані, адже більша частина заробітних плат працівників цієї сфери залишається в тіні. Не виключено, що саме через відносно високий заробіток за 5 років в Україні вчетверо збільшать кількість “айтішників”.
Тому молоді слід серйозно задуматись над вибором майбутньої професії, адже «шаблонні» спеціальності, окрім популярності серед абітурієнтів та високого рівня хабарів у ВУЗАх не дають молодому спеціалісту майже нічого.
