Насправді, вся система депутатства в нас державі збудована так, що кандидат в депутати може на виборах обіцяти якщо не золоті гори, то, принаймні, кисільні береги, а потім просто протирати штани в раді. В кращому випадку, підкреслю, протирати штани. А в гіршому – робити зовсім не те що обіцяв виборцям. І плювати на всіх з власної депутатської башти. Адже не існує жодного механізму відкликання депутатів.
Візьмемо відомого прикарпатського депутата-тушку Володимира Купчака, цього великого любителя вишиваних сорочок, дорогих автомобілів, приватних тілоохоронців.
А ще своєї честі, гідності і… Що там в нього ще відсутнє, не пам’ятаєте?
Оголосивши себе свого часу позафракційним, а насправді перебігши на сторону партії регіонів й голосуючи за антинародні закони, пан Купчак почувався цілком комфортно в своєму депутатському кріслі перед пультом з різнокольоровими пипочками, на які він тиснув з просто таки з завидним завзяттям. Особливо, коли потрібно було діяти в унісон з регіоналами й комуністами. А комфорт йому забезпечував наш закон про народного депутата. Вірніше, відсутність в цьому законі пунктика про відкликання народного обранця, у випадку, коли той зрадить виборця.
А те, що такий пункт повинен бути – це без усякого сумніву, бо, обираючи депутата, народ делегує йому частину своїх повноважень, виписує свого роду довіреність представляти свої інтереси на рівні держави. У випадку ж, коли такий депутат починає представляти чиї завгодно інтереси, лише не тих, хто його обирав, то чи має він право залишатися депутатом? Очевидно, що ні.
Та в наших реаліях таки залишається. Не зважаючи ні на що. От як депутат Купчак, який й далі продовжує дивувати своєю діяльністю у Верховній раді. Цього разу він не голосував за позбавлення депутатських повноважень Вадіка Колєснічєнка. Напевно відсутність серед депутатського корпусу відомого українофоба наганяє на Володимира Купчака не аби який сум. Не голосував Купчак знову синхронно з комуністами та регіоналами. Це напевно від великого патріотизму.
Він звичайно може зараз розповідати, що то знову кнопка не спрацювала, або його взагалі не було в залі, коли проходило голосування, бо, мовляв, зачепився патріотичними шароварами за гачок в туалеті парламенту.
Тому, в зв’язку з останнім, в закон про відкликання потрібно вносити ще один пункт – відкликання депутата за прогули. Бо прогули – це також ігнорування волі виборців.
