Після здобуття Україною незалежності у ряді населених пунктів Верховинського району, серед яких він згадав села Гринява, Пробійнівка, Чорна річка, Замагора та власне саме селище Верховину, як гриби після дощу виникли релігійні осередки УПЦ МП, які активно використовувалися для навіювання місцевими священиками («батюшками» – як вони самі себе називали) проросійських поглядів жителям Гуцульщини.
Настоятелі даних релігійних організацій відправляли богослужіння російською мовою (прикриваючись старослов’янською), згадували під час їх проведення кіріла, возвеличували колишніх російських царів та проводили свою активну діяльність по «отруєнню» свідомості гуцулів на території Верховинщини більше 25-ти років. Через довірливість українців за цей час вони встигли сформувати групу «зазомбованих» поплічників, які за вигадані російськими злочинцями релігійні цінності готові поступитися незалежністю власної держави, в тому числі і майбутнім своїх дітей.
Перший патріотичний промінь надії блиснув на початку АТО у 2014 році, коли православні християни, обурені зухвалим вторгненням рф на територію Криму та Донбасу, вперше не тільки заговорили про доцільність функціонування сателіта «руского міра» – УПЦ МП у Верховинському районі, а зробили перші, хоч і не дуже впевнені кроки по видаленню цієї «ракової пухлини» з території Гуцульщини. Результат прийшов у 2019 році, коли під тиском більшості членів релігійних громад згаданих вище населених пунктів припинили існування та перейшли у канонічне підпорядкування Православної церкви України колишні релігійні громади проросійського спрямування в селах Чорна Річка, Пробійнівка та Гринява.
Правда повністю позбутися російського релігійного ідеологічного впливу на території Верховинського району вдалося лише після повномасштабного вторгнення рашистів на територію України у 2022 році, що остаточно пробудило більшість українців від гіпнотичного впливу російської ідеології та навіяних «батюшками» псевдорелігійних цінностей «руского міра». У результаті, за рішеннями більшості членів релігійних громад, залишок осередків УПЦ МП в населених пунктах Голови, Пробійнівка та селищі Верховина припинив своє існування.
На жаль, навіть після згаданих вище подій, серед прихильників російської релігійної ідеологічної машини в даний час ще залишаються окремі місцеві суб’єкти, котрі для того, щоб не втратити навики рашистської мови і для згадування особи кіріла кучкуються у святкові дні по господарствах своїх однодумців, та періодично їздять до сусідньої Чернівецької області на зборища прихильників УПЦ МП.
Прикро, що серед даної категорії зомбі-прихильників є працівники державних організацій, лісничий місцевого лісгоспу, та колишні окремі працівники правоохоронної сфери. Заступником голови колишньої релігійної громади УПЦ МП в селищі Верховина взагалі виступала особа, котра в свій час працювала на відповідальних посадах в органах податкової служби, управлінні соціального захисту, лісовій галузі та районній державній адміністрації.
Особливо прикро, що дана категорія людей продовжує користуватись українськими благами, ресурсами, свідомо спрямовуючи частину з них підтримку релігійної організації, яка нав’язує українцям російську релігійну ідеологію та возвеличує кіріла, путлєра і інших російських злочинців, котрі намагаються знищити українську націю.
