Наталя з позивним “Фенікс” за три роки військової служби пройшла шлях від медсестри госпіталю до начальниці відділення логістики штабу 5-ї окремої важкої механізованої бригади, ставши прикладом професійного зростання та відданості справі.
Історії про молодих людей, які в умовах війни демонструють неймовірну силу характеру та професійне зростання, надихають мільйони українців. Одна з таких історій належить 23-річній Наталі з позивним “Фенікс”, яка родом з Івано-Франківщини і за короткий термін пройшла шлях від цивільної медсестри до офіцерки, що керує логістикою в танковій бригаді.
“Справжня сила – не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб кожного разу підніматися сильнішою”, – ділиться своїм життєвим кредо Наталя “Фенікс”, історію якої опублікували на офіційній сторінці 5-ї окремої важкої механізованої бригади.
До початку повномасштабного вторгнення Наталя працювала медичною сестрою в палаті інтенсивної терапії неврологічного відділення, де щодня стикалася з критичними ситуаціями, що вимагали швидких і відповідальних рішень, а також емоційної стійкості при роботі з важкохворими пацієнтами.
Військова кар’єра дівчини розпочалася 10 травня 2022 року, коли вона прийняла рішення приєднатися до Збройних Сил України, спершу працюючи в медичному госпіталі на посаді старшої медичної сестри неврологічного відділення, де протягом двох років доглядала за пораненими військовими, допомагаючи їм не лише фізично відновлюватися, але й підтримуючи їх морально.
“Протягом понад двох років я працювала з пораненими, допомагала їм відновлюватися, підтримувала їх морально. Я бачила силу духу українських воїнів, їхню незламність, і розуміла – боротьба триває не тільки на полі бою, а й у кожній палаті, де вони відвойовують своє життя”, – розповідає Наталя про свій досвід роботи в госпіталі.
Маючи освіту як медика, так і психолога, дівчина розуміла, що може зробити більше для захисту своєї країни, тому вирішила отримати офіцерське звання, що дало їй можливість приєднатися до 5-ї танкової бригади на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення, де вона безпосередньо працювала з військовослужбовцями, допомагаючи їм долати стрес та психологічні труднощі бойових умов.
Професійне зростання Наталі продовжилося з призначенням на посаду заступника начальника штабу танкового батальйону, що вимагало від неї поглиблення знань у військовому управлінні, вивчення тактики та участі в міжнародних навчаннях для обміну досвідом із зарубіжними колегами.
У серпні 2024 року молоду офіцерку призначили на відповідальну посаду начальника відділення логістики штабу, де вона відповідає за весь комплекс логістичних операцій бригади: облік озброєння та військової техніки, переміщення особового складу, евакуацію техніки та організацію залізничних перевезень.
“Логістика – це серце армії. Як начальник відділення логістики штабу бригади, я відповідаю за облік озброєнням та військовою технікою, переміщення особового складу, евакуацію техніки та організацію залізничних перевезень”, – пояснює Наталя важливість своєї ролі в структурі бригади.
Крім основних обов’язків, Наталя виконує позаштатну роль радника командира з питань гендерної рівності, працюючи над створенням середовища, де всі військовослужбовці, незалежно від статі, мають рівні права, можливості та повагу, адже, як вона підкреслює: “В армії немає місця стереотипам, є лише професіоналізм і відданість спільній меті!”
Історія Наталі “Фенікс” є яскравим прикладом того, як молоді українці беруть на себе відповідальність за захист країни, невпинно зростають професійно та руйнують стереотипи про гендерні ролі в армії, доводячи, що відданість, професіоналізм та бажання постійно розвиватися – це якості, що не залежать від віку чи статі.
