Версії вирішили дізнатися яка ж насправді причина паводків у заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії СРСР, доктора геолого-мінералогічних наук, професора кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академіка Української нафтогазової академії, академіка Академії наук технологічної кібернетики України Олега Адаменка.

  • Багато людей вважають, що основна причина паводків – це масова вирубка дерев. Олеже Максимовичу, як ви оцінюєте такі думки людей.

У 2014 році був опублікований прогнозний графік, пізніше опублікували його у 2018-му. Згідно графіку це було прогнозовано.

  • А коли цей прогноз робили?

Після повені 2008 року був створений Дністровський протипаводковий полігон. Його територія це в основному Галицький район і частина Тлумацького. І на цьому полігоні ми почали все відпрацьовувати  у вигляді таких квадратів по 20 кілометрів. Ми дали кожному магістру такий квадрат і він на ньому працював кілька років. В результаті ми вирішили провести інвентаризацію усіх подій, які відбувалися на цій території і визначити чи є природна якась циклічність повторення цих екстремальних ситуацій. В результаті певних досліджень виявилося, що зміни ідуть періодично, починаючи з галактичного року, яких уже було 19. Потім ми довели хронологію археологічних  та історичних подій починаючи з VIII століття.

Якщо говорити про причини, тоді так, коли ми вирубуємо ліси то лисіють наші Карпати. Але є кілька причин, основна – це періодична ливньова небезпека, яка виникає над Карпатами і вона є закономірною. Спрогнозувати можна де це відбудеться і на яку висоту підніметься вода, а от коли це буде сказати важко. Але є періодичність на яку варто звертати увагу.

Монографія “ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
ТЕРИТОРІЙ”, доктора геолого-мінералогічних наук О. М. Адаменка
та доктора технічних наук Я. О. Адаменка

 

  • Якщо я правильно зрозумів, то основна причина – це надзвичайна кількість опадів.

Так. Надзвичайна кількість опадів, які періодично з’являються у нашому регіоні. Карпати створюють своєрідну тінь. Опади, які несе нам Атлантичний циклон завіряються в східній частині Карпат і тому тут випадає значно більше дощів, ніж повинно бути. Тепер щодо ролі лісів. Це питання вивчалося ще до повені 2008 року. Якщо крапля води падає з неба і потрапляє на дерево, поки вона спуститься вниз і потрапиться в западину пройде сім діб. Потім ця вода яка накопичується в кожній нашій річці стрімко спускається вниз, на великій швидкості розбиває береги, тягне за собою зсуви і перекриває дороги. Чим менше буде лісу тим більше буде опадів. На території Прикарпатті воно не так відчувається, як на Закарпатті, там більше вирубано. Тобто, це одна з причин.

Зсуви, круті нахили, безвідповідальний відбір піщано-гравійних сумішей з русел рік – це теж великий недолік, який тягне за собою такі наслідки. Загалом, тут цілий ряд таких причин. Але основна – періодична повторюваність дуже високої кількості опадів. Це все передбачається.

  • А ви ці передбачення якось доносите до органів влади?

Хто читає книжки зараз? Це ж опубліковано мною в 2014 році і чітко видно коли буде наступний раз. За шість років можна було щось підготувати. Бачите, за ХХ століття було 11 таких катастрофічних повеней. Повінь згори має форму лійки: вгорі набирається вода і вниз по горах стікає. В підніжжі гір наші будівельники хотіли будувати греблі, щоб цю воду набирати і потім її випускати. Висота її має бути 20-30 метрів, а якість роботи наших будівельників така, що греблю знесе і буде катастрофа. Крім того, якщо ліс буде стояти у воді то через тиждень він гине. На довгострокові прогнози треба звертати увагу і тоді можна підготуватись. Мені вже телефонували з Дунаївців, там є станція прийому аерокосмічної інформації вони пропонують співпрацю. Але зараз не можуть дати жодних даних тому, що багато хмар і супутник нічого не бачить.

  • Мені розповідали, що за часів СРСР було певна система водовідведення з гір. Наприклад, певна лісова дорога при повені виконувала функцію великого стоку і внизу були зроблені рівчаки. Чи було таке і чи можна реалізувати такі стоки з гір?

Можна і треба. От подивіться, на Пожижевській та інших високих горах збереглися дороги, які будували при брусиловському наступі. Так, вони заросли трохи, але стоять, бо їх будували з розумом.

  • Потрібно ж було знати де їх прорубувати.

Звичайно. Всюди де є слабкі місця, заглибини, треба це передбачати. Свого часу пропонувалося будувати польдери, тобто великі ємності, в які можна закачати і певний час зберігати повеневу воду. Була пропозиція для кожного села намалювати на детальних картах які зони будуть затоплюватися при підйомі води на головній річці.

Тепер про мости. От на нашій схемі показано, що мости будують так, що вони висять. Палі, на яких тримається міст треба бурити і забивати у землю на 10-12 метрів, а їх ставлять так, що все висить і вода стихійна забирає.

  • Тобто ви хочете сказати, що багато експлуатаційних інфраструктурних споруд збудовані неправильно?

Звичайно. Ми не фахівці в питання містобудування, але розуміємо, що міст тримається на палях, а вони висять. От зараз передають, що близько 100 мостів зруйновано.

  • Свого часу в 2004 році, ви були одним із авторів книги «Екологія Івано-Франківська». Сьогодні є проблема в мікрорайоні Пасічна, вода з Угринова стікає на вулиці Хіміків та Тролейбусну. Кілька днів тому навіть затопило тролейбусне депо. Взагалі міська інфраструктура могла б справитися з цією ситуацією і такою кількістю опадів?

Кілька тижнів тому до ректора ІФНМУ Євстахія Крижанівського з листом звернувся заступник Руслана Марцінківа з проханням скласти для міста екологічний план. Наші екологи дали позитивну відповідь, порахували скільки приблизно це буде коштувати і там це все буде передбачено.

  • Але якщо вода тече з Угринова то там є певні нюанси в стоках.

Треба дивитися конкретно. Чи є там дренаж, чи то тільки через рельєф так виходить. По кожному такому випадку треба дивитися. Бо є і закономірності, а є й індивідуальність, яку треба вивчати.

  • Що має робити держава, мер та громадянин, аби цьому запобігти, або зменшити негативні наслідки?

Це дуже складне питання. Воно впирається у фінансування, яке є досить великим. Починати треба з того, що в Івано-Франківській області немає екологічного паспорту, є лише набір таблиць, проте аналіз динамічних процесів відсутній. Ми пропонували Старобогородчанській громаді і там голова два згоду. В минулому році затопило Жураки, тобто були передумови паводків.

  • Ваш графік передбачив на 2020-й рік?

Так, саме на 20-й рік. Потрібно щоб екологи для області, району, ОТГ та міста Івано-Франківська побудувати от такі екологічні паспорти, в яких було б це все проаналізовано та передбачено.

  • А тоді вже рухатися далі: який бюджет має бути і що будувати.

Звичайно. В першу чергу – мости і дороги, бо це кров’яні судини.

    • Будемо сподіватися на краще. Дякую, вам за розмову.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!