За новим календарем українці відзначають Андріївські вечорниці 30 листопада, поєднуючи християнські традиції вшанування апостола Андрія Первозванного з народними звичаями та обрядами.
В Україні 30 листопада за новоюліанським календарем, на який з вересня 2023 року перейшли ПЦУ та УГКЦ, відзначають День святого апостола Андрія Первозванного, який вважається покровителем України та, за переказами, приніс християнство на київські землі.
“Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике, і Бог збудує багато церков”, – саме такі слова, за свідченням Нестора-літописця у “Повісті врем’яних літ”, промовив апостол Андрій до своїх учнів, заночувавши на березі Дніпра під горами, де згодом постав Київ.
Андрій Первозванний, чиє ім’я означає “першопокликаний”, походив із міста Віфсаїда та був одним із дванадцяти найближчих учнів Христа, який після зустрічі з Ісусом першим привів до нього свого брата Петра, за що й отримав таке прізвисько у візантійській традиції.
Завершивши свій апостольський шлях мученицькою смертю в місті Патраї, апостол Андрій два дні був прив’язаний до хреста особливої форми з двома поперечинами, який згодом отримав назву “андріївський” на честь святого.
В українській традиції свято Андрія Первозванного, яке раніше відзначалося 13 грудня за юліанським календарем, поєднує християнські та народні звичаї, серед яких особливе місце займають Андріївські вечорниці з традиційними ворожіннями та обрядами.
Однією з найвідоміших традицій свята є випікання обрядового калача у формі сонця – калити, яку підвішують до стелі, після чого хлопці мають спробувати відкусити від неї шматочок без допомоги рук, що, за народними віруваннями, віщує щасливе одруження.
До апостола Андрія, який вважається покровителем рибалок, подорожніх, співаків, вагітних жінок та фермерів, віряни звертаються з молитвами про благополуччя в сім’ї та щасливе подружжя, а незаміжні дівчата в цей день традиційно ворожать на майбутнього нареченого.
