Мирослава Мунаката, після десяти років роботи в Італії, оселилася на вулиці Новій в Івано-Франківську три роки тому. Звела будинок, облаштувала територію. Здавалося б, на цьому можна було й заспокоїтись, бо яке діло до того, що там коїться за парканом. Але жінка, котра за десять років звикла до європейських стандартів не могла байдуже спостерігати жахливий стан вулиці – з ямами, бур’янами й іншими, такими притаманними нашій комуналці, «красотами».

За словами пані Мирослави, всі її звернення до міської влади Івано-Франківська з приводу ремонту вулиці Нової, закінчувалися нічим. Стандартна відповідь – «на поточний рік ремонт вулиці Нової не передбачений». Тобто, вулиця Нова не входить у перелік вулиць, які треба реконструювати. Воно й не дивно. Це можна в центрі по декілька разів міняти бруківку, бо то добре для піару, а вуличка на Майзлях нікому не потрібна.

Не чекаючи милості від влади, пані Мирослава власним коштом відремонтувала 25 метрів тротуару завширшки 1,8 метра. «На це витратила тоді близько тисячі доларів», – розповідає жінка.

Здавалось би – все нормально, є 25 метрів тротуару, яким можна пройти, не ризикуючи зламати ноги. Але тут вступила в дію знаменита (чи сумнозвісна?) галичанська жаба. Сусіди Мирослави Мунакати (такі собі Шпачинські) вирішили, що облаштований сусідкою тротуар негативно впливає на їхній спосіб життя. Тому Шпачинські подали позов на свою наївну сусідку. Мовляв нахил тротуару такий, що вони ним не годні ходити. Та виявилося, що не мали вони права подавати такий позов, бо тротуар належить не їм, а муніципалітету. Тому Шпачинські підтягнули кількох сусідів і з десяток клієнтів (пані Мунаката розповідає, що в обійсті Шпачинський цілодобово працює «наливайка») та накатали заяву в міську раду. А міська рада подала на пані Мунакату в суд. Суть позову в тому, щоб зобов’язати Мирославу Мунакату привести тротуар до попереднього стану.  В самого міськвиконкому  коштів на те, аби зняти тротуарне покриття, немає, тому чиновники вимагають, щоб Мирослава Мунаката зробила все знову своїм коштом. Адвокат відповідачки Юлія Широких говорить про те, що невідомо, яким був попередній стан, скільки ям там було, скільки калюж, скільки бур’янів…

Міська влада стверджує, що Мирослава Мунаката порушила Правила благоустрою, оскільки вона не є балансоутримувачем вулично-шляхової мережі й не мала права здійснювати реконструкцію тротуарів на власний розсуд.

При цьому влада просить суд зобов’язати Мирославу Мунакату  облаштувати за власні кошти тротуар по вулиці Нова з ухилом не більше 20%. Тут, насправді, виникає правова колізія – з одного боку влада звинувачує мешканку міста в самоправстві (оскільки вона облаштувала тротуар  не будучи балансоутримувачем вулично-шляхової мережі), а з іншого боку хоче примусити її ж до повторного порушення – привести тротуар до попереднього стану, знову порушивши Правила благоустрою.

Наразі позов базується на акті та приписі працівників комунального підприємства “Муніципальна інспекція з благоустрою”, що прокладений тротуар не відповідає встановленим нормам. Мовляв кут нахилу тротуару перевищує стандартні 20%.

Минулої п’ятниці (26 травня) відбулося чергове судове засідання в даній справі, яке, втім, було перенесене на 10 липня, оскільки представник міської влади Назар Перепічка повідомив, що міська влада звернулася до івано-франківського філіалу ”НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” з проханням провести експертизу тротуару. Тому до висновків експертів продовжувати суд вважається неможливим. Три роки триває судова тяганина, а експертів запросили лише зараз. І що цікаво – для того, щоб прислати бригаду з двох робітників, щоб розібрали тротуар, в міської влади грошей немає, а замовити недешеву експертизу в НДІ – на це кошти знайшлися.

Прокоментувати таке рішення міської влади її представник Назар Перепічка відмовився в грубій формі. Журналісти стверджують, що це його звична манера спілкування з представниками ЗМІ.

Тому довелося звернутися до безпосереднього керівника юного та хамовитого юриста. Директор Департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради Надія Кедик охоче пояснила позицію влади.

«Нами було зібрано документи, починаючи від висновків, актів та приписів “Муніципальної інспекції з благоустрою”, висновків різних комісій, висновків Державтоінспекції, щодо порушення будівельних норм за адресою – вулиця Нова,16. Але, водночас, ми повважали, що зібраних доказів може бути недостатньо, тому ми звернулися у відповідний інститут, щоб він вже остаточно поставив крапку в даній історії – є порушення, чи немає порушення», – зазначила Надія Кедик.

Дана історія лише підтверджує старе правило – «ініціатива карається». Тому нічого дивного. Дивує швидка реакція влади, на (фактично) приватний конфлікт. Тому що кривих тротуарів (з ямами й без) в Івано-Франківську більш, ніж достатньо. Можна написати сотні листів й не добитися жодної реакції. А тут така заповзятість…

До слова, сусід, який був ініціатором позовної заяви поводився достатньо неадекватно, хамив і погрожував журналістам. І – клієнти звично стукали в його фіртку.

Чим скінчиться ця історія, наразі невідомо, бо в судді Мирослави Польської 30 липня закінчуються повноваження. Єдине, про що можна вже сказати, так це про розчарування, котре оселилося в душі Мирослави Мунакати.

«Я думала, що повернуся в Україну й житиму спокійно на Батьківщині. Тепер вже шкодую, що повернулася», – говорить жінка.