реклама

Бізнес із печі: на Косівщині заснували сімейну пекарню (фото)

реклама

Ярослава Боєчко — бізнеследі із селища Яблунів Косівського району. У 2002 році вона з чоловіком Василем вирішила створити сімейний бізнес. Так і виникла “Домашня пекарня”. На той час у Ярослави була лише вирізка з журналу про те, як рахувати собівартість хлібобулочних виробів.

Подружжя самотужки облаштувало крихітну пекарню, де й почало випікати хліб для свого селища та навколишніх. Відтоді приміщення пекарні виросло із 30 м² до 400.  Окрім хліба, тепер у них із печі ще короваї, струцні (плетенка, — ред.), калачі та мелаї (традиційна випічка з картоплі, — ред.). Пекарню та фірмовий магазин звели біля свого будинку. Ярослава жартує, що вони живуть на роботі, пишуть Версії з посиланням на Глузд.

“Кажуть, що в селі нічого неможливо зробити, але ми довели, що це реально”

“2000-ні були важкими часами, коли не платили зарплатні. Живі гроші важко було заробити. Стабільний дохід мала тільки я. Чоловік метався базаром, хоча й має економічну та медичну освіту. Тому ми вирішили створити пекарню. Насправді це історія двох молодих людей, які з нуля збудували власне виробництво. Ми навіть не брали в оренду приміщення. Кажуть, що в селі нічого неможливо зробити, але ми довели, що це реально”.

Бізнес із печі: як на Косівщині заснували сімейну пекарню, де працевлаштовують жінок вразливих категорій

Ярослава проходила через усі етапи на виробництві. Водночас до 2011 року вона працювала перекладачкою.

“Технолог приїхав на одну ніч, показав, як робити житній хліб із закваскою, і поїхав. Через деякий час я побачила, що в місті продають різаний хліб. Почали з чоловіком шукали машинку для різання, не знаючи, якою вона має бути. Ми позичили грошей і закупили ще нову піч та інше обладнання. Наша пекарня була однією з перших  у Косівському районі, яка різала хліб. Люди почали розкуповували нашу продукцію, тому вирішили взяти кредит, щоб добудувати приміщення”.

“У нашому регіоні не дозволяють собі думати, що жінка може бути бізнесменкою”

У 2019 році Ярослава з чоловіком збудували свій фірмовий магазин. Їхньою партнеркою стала кондитерська “Галочка”, власницею якої була сестра Ярослави. Вона постачала солодку випічку у магазин.

“Ми продавали хліб, булочки, калачі, плетенки, круасани, завиванці, рогалі, струцлі, короваї, пляцки, тістечка та класну каву. Купили з чоловіком найсучасніший кавовий апарат, який використовують у ресторанах. У Яблуневі ніхто такого не робив — ми були першими. Відтоді люди у сільській місцевості мають можливість випити смачної кави у дерев’яному красивому магазині. Я за те, щоб не звучала така фраза, мовляв, для села зійде. Ми завжди дбали про естетику. Коли я була в Іспанії, бачила, що зранку люди після пробіжки заходять у кафе і п’ють каву. Подумала, що теж так хочу. Тепер по дорозі на роботу заходять і до нас, п’ють каву та їдять круасани”, — ділиться Ярослава.

Бізнес із печі: як на Косівщині заснували сімейну пекарню, де працевлаштовують жінок вразливих категорій

“Коли ми лише відкрили магазин, приходили люди й казали, який мій чоловік молодець, як гарно все зробив. Так, наче я зовсім не причетна до пекарні. У нашому регіоні не дозволяють собі думати, що жінка може бути бізнесменкою”.

Бізнес із печі: як на Косівщині заснували сімейну пекарню, де працевлаштовують жінок вразливих категорій

“Ми робимо такий класний буряник, або іншими словами — картопляний мелай, бурченик, ріп’яник (як у селі називається картопля, так і зветься цей продукт). До мене люди телефонують з різних міст і сіл, запитують, чи сьогодні робимо мелай, щоб даремно не їхати. Це дуже трудозатратний виріб: щоб зробити 20 мелаїв, потрібно зварити та почистити 40-літрову каструлю картоплі в мундирах”.

Ярослава каже, що мешканці селища полюбляють їхні маленькі круасанчики на вагу. У пекарні роблять невелику партію й одразу відправляють у магазин.

Продукцію “Домашньої пекарні” можна придбати у Косівському, Коломийському, Верховинському та Надвірнянському районах, але найбільший вибір у фірмовому магазині в Яблуневі.

“Наше рішення — брати на роботу жінок вразливих категорій”

За словами Ярослави, коли почалося широкомасштабне вторгнення, багато жінок, які довго працювали у пекарні, виїхали за кордон. Тому вони були вимушені набирати нових людей та вчити їх. Технологи консультували виробництво телефоном, адже в сільську місцевість спеціалісти їдуть неохоче. Ярослава зауважує, що не вистачає професіоналів із харчової промисловості, тому за час навчання багато продукції списують.

“Наше рішення — брати на роботу жінок вразливих категорій. У нас є багатодітні матері, а саме жінка, яка самостійно виховує семеро дітей, та жінка, яка має п’ятеро дітей. Також беремо на роботу внутрішньо переміщених осіб та жінок старшого віку. Ми пропонуємо для них гнучкий графік роботи, тобто два-три рази на тиждень. Вони можуть із кимось помінятися, якщо їм немає з ким залишити дітей або мають роботу по дому та господарству. Якщо працівниці хочуть додатково заробити, я шукаю для них таку можливість — поприбирати, порізати хліб, піти на пакування”.

Також Ярослава компенсує дорогу жінкам, які їздять до пекарні з навколишніх сіл, щоб усі були в рівних умовах.

“Філософія бізнесу, крім соціальної відповідальності та естетики, — це екологічність. Ми не користуємося газом, повністю переобладнали всі печі на пелетне паливо. У нас є котельня, яка обігріває три об’єкти — магазин, пекарню та будинок. Пелетне паливо беремо у підприємців із нашого району, тобто ще й забезпечуємо роботою людей, які поруч. Також ми використовуємо сонячні панелі та сортуємо сміття”.

У 2019 році Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зобов’язала запровадила систему ХАССП — це контроль якості на харчовому підприємстві. Без цієї системи виробництво б закрили та оштрафували.

“ХАССП — це дуже дорога процедура. Ми для цього взяли велику суму в кредит. І тут настав ковід, а після нього широкомасштабне вторгнення. Реальні зміни на виробництвах зробило три-чотири підприємства в районі включно з нами, усі інші працюють як раніше.

Також у 2022 році ми відкрили кіоск на автостанції в Яблуневі, але вимушено закрили через вимкнення електроенергії. Поки що не відновили його роботи, оскільки у селищі тепер дуже мало людей”, — розповідає Ярослава.

“Виграш став несподіванкою для мене” 

У  2021 році Ярослава взяла участь у конкурсі від Visa “She is Next”.  Для цього змагання потрібно було записати 60-секундне відео про свій бізнес. Серед 2000 заявок журі відібрало 150 учасників, яких запросили до Києва на захід.

“Для мене було найбільшим щастям, коли я потрапила в число 150 жінок.  А тоді я дізнаюся, що маю презентувати свій бізнес на сцені. Так я потрапила в десятку. За результатами виступу вибрали чотирьох переможниць, і я була серед них. Виграла грант на навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі. Я навіть не знаю, мабуть, перший раз записувала розмовну розповідь. Виграш став несподіванкою для мене, адже поруч були успішні дівчата, які мають відомі бренди. І серед них я — дівчина із села, яка з нуля, ба навіть із мінуса, зробила власний бізнес. Жінки, зробіть крок, як я із цим відео”.

Бізнес із печі: як на Косівщині заснували сімейну пекарню, де працевлаштовують жінок вразливих категорій

Ярослава часто їздить на різні навчання, майстер-класи та заходи, так черпає натхнення.

“Тепер настав період трансформації, адже час масового продукту минає. Люди хочуть чогось індивідуального та особливого. Можливо, я знайду грант, щоб допомогти жінкам відкрити свою справу.

Раніше я працювала у школі і запитувала дітей, ким працюють їхні батьки. У відповідь чула, що тато майстер, а мама — ніхто.  Але мама точно не ніхто, вона домогосподарка, яка ще й, наприклад, писанки пише. Мама може продавати свої вироби, отримувати кошти, платити податки та відчувати себе важливою, бо вона бізнесжінка. Проте вона не дозволяє собі про це думати. Я вважаю, що публічно про це говорити — моя соціальна відповідальність. Якщо я змогла створити бізнес, то може будь-хто з вас”.

За словами Ярослави, тепер є можливість запросити професіоналів, які поставлять та налагодять усі процеси на виробництві. У 2002 році вони з чоловіком всього вчилися самі. Припустилися багатьох помилок і витрачали чимало коштів, але це був їхній досвід.

“У цей складний час потрібно підтримували тих, хто поруч. Якщо ви купуєте наш хліб, то даєте роботу багатодітним мамам і жінкам старшого віку. Звичайно, конкуренція на ринку шалена. Наш хліб може бути не ідеальним за формою, бо ми багато чого робимо вручну. І коли люди купують продукцію невеликих виробництв, вони мають розуміти, що дають можливість людям заробляти”, — розповідає Ярослава Боєчко.

Допоможіть добровільним внеском українським журналістам

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!

Допоможіть добровільним внеском українським журналістам

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!

Ще новини

Ветеранка Оксана Любінець втілила давню мрію та відкрила на Івано-Франківщині пекарню

Оксана Любінець на фронт відправилась ще в березні 2022 року. Була бойовим медиком 75 батальйону 102 бригади тероборони. У кінці вересня звільнилась і вирішила втілити давню мрію – відкрити пекарню…

ПЕРЕГЛЯНУТИ

Як майстриня Світлана Павлюк з Івано-Франківщини створює вироби з овечої вовни

Жителька Косівського району, що на Івано-Франківщині, Світлана Павлюк — ліжникарка в третьому поколінні. За 28 років роботи жінка виткала понад 10 тисяч виробів з овечої вовни.

ПЕРЕГЛЯНУТИ
На Івано-Франківщині виявили водія з підробленим посвідченням

На Івано-Франківщині виявили водія з підробленим посвідченням

У селі Глибока на Івано-Франківщині патрульні поліцейські зафіксували підроблене водійське посвідчення у водія Mazda, якого зупинили за порушення швидкісного режиму.

ПЕРЕГЛЯНУТИ