chergy

Значна частина наших співгромадян перетинає кордон, аби просто перетнути його. Це не блаж і не химера, – їх спонукає до цього українське законодавство. Про це пишуть Версії з посиланням на «Форпост».

Власники авто з так званими «транзитними» номерами змушені перетинати кордон щоп’ять днів, аби узаконити перебування свого транспортного засобу на території України. Оскільки таких автомобілів стає все більше, митні переходи на кордоні найближчим часом ризикують взагалі «закоркуватися».

Чи є вихід із ситуації? Оптимісти відповідають ствердно. 20 грудня у Верховній Раді були зареєстровані два законопроекти, прийняття яких зробить вживані автомобілі з-за кордону більш доступними. ГО «ЗАВТРА» разом зі спільнотою «ВільніЛюдиМаютьАвто» розробили пропозиції, які повинні значно спростити процедуру розмитнення, здешевити її та зробити автомобіль доступним кожному громадянину. Про основні проблеми, з якими стикаються власники транзитних авто сьогодні та ідеї їх вирішення журналісти розпитали у одного з авторів законопроектів, громадського діяча, активіста ГО «ЗАВТРА» Михайла Катрука.

katrukМихайле, розкажіть про ситуацію із автомобілями іноземної реєстрації сьогодні, порівнюючи з тим, якою вона була раніше?

Вже давно люди, які не можуть дозволити собі купити автомобіль в Україні, або розмитнити його, їздять в Польщу, Словаччину, Литву чи інші країни Європи. Там вони купують і реєструють ці автомобілі, щоб користуватися в Україні взагалі без розмитнення. Існує два способи, як це можна робити.

Перший варіант – транзит, або так звана «пересічка». Це коли машина ввозиться з метою транзиту. І протягом недовгого періоду повністю законно перебуває на території України. Цей період невеликий (зараз 5 днів в межах однієї області). До закінчення цього терміну автомобіль потрібно вивезти з України, після чого можна одразу повернутися назад і «лічильник» починає рахунвати дні спочатку.

Другий варіант – тимчасове ввезення. Згідно з Стамбульською конвенцією, яка ратифікована Україною, ввезення транспорту, який використовується в комерційних цілях, можливе терміном до одного року. Кілька років тому була дуже поширена схема, коли люди купували авто. Оформляли його на іноземну фірму, у якій їх одразу ж оформляли водіями-експедиторами. Так вони їхали в Україну, де ніби-то виконували завдання цієї фірми.

Очевидно, що дуже багато людей користувались цими автомобілями не зовсім по призначенню. Вони в’їжджали в Україну на один рік в комерційних цілях, а насправді використовували автомобіль для особистих потреб. Коли наші можновладці зрозуміли, що це свого роду шпарина в системі, то почали з цим явищем боротися.

Але що найцікавіше, спочатку почали боротися з більш чесними людьми, так званими «транзитниками». Поступово зменшували термін транзиту, і в кінцевому результаті зараз власник такого авто може перебувати лише до п’яти днів в межах однієї митниці і десять – в межах двох.

Після того, як притиснули транзитників почали тиснути на тимчасове ввезення. Тобто, вимагати всі необхідні документи, щоб підтвердити комерційне використання автомобіля і основне, це вже згідно законодавства України, – спеціальну книжку, яка б підтверджувала або вантажні, або пасажирські перевезення.

Звісно, що таких документів в громадян не було, і це значно поглибило корупцію на митниці. Люди банально почали давали митникам «на лапу», щоб вони закривали на це очі. З часом схему просто прикрили, і не допомагала вже навіть корупція. Люди почали вигадувати інші схеми, наприклад, ввезення на іноземця.

Це коли шукають іноземця – «піджака», «верблюда», як їх називають, який ввозить авто в Україну, залишає його тут і зразу ж повертається додому, вже без авто. Через рік повертається в Україну, щоб цей автомобіль вивезти і ввезти наново. Не безкоштовно, звичайно. Ця схема досить поширена зараз, і так само активно з нею зараз борються митники, аргументуючи, що передавання транспортного засобу третій особі – це порушення митних правил і свідоме ухиляння від сплати митних платежів. А штраф за таке величезний.

До яких наслідків це призвело?

Найперше – великі черги на кордонах, які ростуть в геометричній прогресії. Крім того, це спричинило тотальну корупцію на митниці. В один період почалася масова купівля різноманітних довідок про поломку автомобілів. Це була така собі снігова лавина, яка з кожним разом ставала все більшою і неконтрольованою.

Зараз в Україні вже є декілька громадських організацій, які займаються проблематикою автомобілів іноземної реєстрації, щоб якось з цією всією ситуацію боротися. Першою, ще у кінці 2013 року, була заснована ГО «Західноукраїнська асоціація власників транзитних авто (ЗАВТРА)». ЇЇ початковою метою було пом’якшення законодавства щодо таких автомобілів.

Проте, вникнувши в ситуацію і її причини, ми зрозуміли, що озвучені проблеми – це лише наслідки занадто жорстких законів. Люди просто не можуть прозоро ввезти і розмитнити вживаний автомобіль за доступними ставками. Нам створили повно штучних обмежень в цьому. Тому зараз організація працює над формуванням цивілізованого ринку вживаних автомобілів в Україні. Якщо б кожен міг чесно ввезти і розмитнити автомобіль – ніхто б не користувався тіньовими схемами.

За чотири роки багато роботи робилося, реєструвалося багато законопроектів. Проте більшість із них були просто піаром окремих депутатів, які їх реєстрували, або просто не доходили до голосування. Практично всі отримували негативні висновки ще на етапі розгляду в комітетах Верховної Ради. Хоча на словах вирішення проблеми підтримували майже всі.

avto1Яким чином, на Вашу думку, можна вирішити ці проблеми?

Найперше, не боротися з наслідками. Коли людина хворіє, то правильним є не просто зняття симптомів, а, власне, лікування причини цих симптомів. Збільшення термінів перебування – то лише зняття симптомів. А лікувати потрібно причину – «хворий» ринок вживаних автомобілів. Який потрібно стимулювати, створити на ньому цивілізовані умови. А громадян стимулювати ці автомобілі розмитнювати.

Великим і першим успіхом був загальновідомий законопроект №3251 за початкового авторства Роберта Горвата. Зараз він відомий, як закон №1389-VIІI. Проте, в ході розгляду він був сильно змінений. Туди представники «автолобі» внесли повно правок і обмежень, щоб максимально ускладнити людям його використання. Зміни аргументували тим, що інакше це дуже сильно б вдарило по українському виробнику, якого фактично не існує. І впадуть продажі нових автомобілів, чого не сталося.

Початково законопроект пропонував тимчасово зменшити розмір акцизного збору для всіх автомобілів. Але, завдяки зусиллям сильної групи лобістів, маємо обмеження, що автомобіль повинен бути не старшим 2010 року випуску і відповідати екологічному стандарту Євро-5.Одна людина може ввезти не більше одного автомобіля протягом року, а протягом року після розмитнення його заборонено продавати.

З величезною натугою закон був прийнятий, почав діяти і досить багато людей вже встигли ним скористатися і пригнати собі авто. За ті п’ять місяців, поки цей закон діє, авторинок дуже пожвавився. Ввезено вже майже 12 тисяч автомобілів по нових ставках, значно зросла кількість оформлень документів купівлі-продажу вживаних автомобілів і, що дуже важливо – зросли продажі нових автомобілів.

Аргументи, якими користувались лобісти, виявились повною нісенітницею. Ми змогли це довести цифрами: відправили інформаційні запити у багато структур. Зараз по цифрах чітко видно, що по всіх напрямках пішло дуже сильне зростання. Саме тоді було прийнято рішення, що не можна на цьому зупинятись. ГО «ЗАВТРА» об’єднали зусилля зі спільнотою «ВільніЛюдиМаютьАвто» і почали розробку нового законопроекту, який мав виправити всі недоліки попереднього.

Розкажіть детальніше про ці законопроекти

Спільнота «ВільніЛюдиМаютьАвто» досить довго займається тематикою екології і екологічних стандартів Євро. Тому вони виступили з цією частиною законопроекту. В них є усі відповіді від міністерств про те, що обмеження Євро-5 на автомобілі – це власна ініціатива України. Вона не є вимогою жодної європейської інституції чи Євросоюзу загалом. В більшості країн Євросоюзу взагалі немає жодного екологічного обмеження на імпорт вживаних автомобілів, лише на нові. Проте, є нюанси.

На імпорт нових автомобілів в Євросоюзі ці обмеження діють – при чому досить жорсткі. А от при імпорті вживаних автомобілів, вони зобов’язані пройти лише повний технічний огляд, який би підтвердив те, що імпортований автомобіль повністю технічно відповідає стандартам, які діяли на момент його випуску з заводу. Тобто конструкція не піддавалася ніяким змінам, модифікаціям. Якщо автомобіль є дійсно в хорошому технічному стані, то цього є цілком достатньо в країнах Євросоюзу, щоб розмитнити його і поставити на облік.

Отож, отримавши ці відповіді з міністерств і проаналізувавши законодавство Європи, ми дійшли до висновку, що вимоги стандартів потрібно залишити лише для нових автомобілів, а для вживаних – замінити на проходження технічного огляду. Це і пропонується законопроектом (реєстраційний номер – 5562).

Другий законопроект – те, чим займалася ГО «ЗАВТРА». Продовження філософії законопроекту №3251, який ми активно просували та підгримували. Вважаємо, що ті обмеження, які заклало в нього «автолобі», є несправедливими та необґрунтованими. Їх потрібно скасовувати.

Очевидно, що обмеження року випуску автомобілів, на які діють знижені ставки акцизного збору, було прописане в угоду екологічним стандартам, адже Євро-5 запроваджено саме в тому році. І поставивши обмеження 2010 року випуску, можна було гарантувати, що новий на той момент автомобіль буде такого стандарту. Якщо ми забираємо обмеження щодо стандартів Євро, то це обмеження потрібно також забрати.

Ще одне обмеження, один автомобіль на рік на одну особу, задумувалось для того, щоб зробити цей закон більш народним. Щоб не робити його під так званих «перекупів». Але ми подумали, що не у всіх людей є можливість самим поїхати за кордон. От наприклад, в мене є два товариша, які не мають візи, але хочуть собі саме такий автомобіль. А я маю таку можливість, то мені прийшлося б їхати за кордон, шукати їм автомобіль, якимось чином приганяти цей автомобіль під кордон. А далі всіма, як то кажуть, правдами і неправдами робити так, щоб вони на митниці від свого імені могли його оформити. Очевидно, що це створювало би безліч незручностей.

avto2Багато людей говорять, що цей закон зроблено більше під «перекупів», ніж для звичайних людей…

Зі сторони може так виглядати, і ця думка має право на життя. Але я не бачу нічого поганого в тому, що ті люди, які не можуть пригнати автомобіль самі, куплять його в «перекупів». Це нормальна практика. Коли люди роблять ремонт в своїй квартирі, вони ж не роблять його самі, а наймають майстрів-посередників. Якщо є люди, які готові допомогти і заробити на цьому гроші, то чому б і ні. Ми розширюємо вибір – ви можете зробити це самі, або знімаючи оце обмеження на одну людину, створюємо можливість для малого і середнього бізнесу.

До того ж, будь-яке обмеження стимулює корупцію. Чим більше обмежень – тим більше знайдеться бажаючих їх обійти і відповідно людей, які схочуть на цьому заробити. Чим менше у людей обмежень на імпорт автомобіля, – тим менше вони будуть шукати якусь корупційну схему.

Так само пункт про те, що можна ввозити один автомобіль один раз на рік. Наше бажання його зняти багато хто трактує так, ніби це зроблено під перекупщиків. Але люди не враховують той момент, що сім’я складається як мінімум з двох людей. Якщо я, як чоловік, хочу, щоб в мене в сім’ї було два автомобілі, то чому я не можу пригнати два авто? Для себе і для дружини.

Крім того, все буває. Якщо я привезу автомобіль, а він виявиться «битим», або в нього буде серйозна технічна несправність? І в мене виникне бажання поїхати привезти собі новий автомобіль. Знову ж таки, чому я маю чекати цілий рік для того, щоб привезти собі нове авто?

Саме тому ми сформулювали ці законопроекти. Ми відправили відкритого листа всім співавторам Закону №1389 і більшості народних депутатів-мажоритарників. Ми не відправляли цього листа Опозиційному блоку чи іншими антиукраїнським нардепам. Звертались до тих, які позиціонують себе як люди з народу. Отримали відповіді, на кшталт, ми розуміємо вашу проблему і будемо всіляко вам допомагати. Дві відповіді містили конкретні пропозиції.

Ми скористалися пропозицією Тараса Батенка. Він надав нам всі свої наявні ресурси для того, щоб ми могли всі свої напрацювання перевести в юридичну площину у вигляді конкретних законопроектів, готових до реєстрації.

Чим Ваш законопроект відрізняється від інших на цю тематику?

Цього тижня народним депутатом Володимиром Парасюком був зареєстрований законопроект, мета якого полягає в тому, щоб реалізувати схему платного тимчасового ввезення автомобілів іноземної реєстрації.

Його ідея полягає в тому, щоб всі люди, які мають іноземні машини, при в’їзді на митницю оплачували певну суму грошей – там є формула, як це розраховується. У 2017 році ця сума має становити 0,2% від суми митних платежів, за один місяць користування автомобілем на території України. Максимум оплатити можна на один рік, і протягом цього часу можна буде користуватися цим авто в межах України.

Ніби хороша ідея, яка може бути тимчасовим рішенням і яка задовольнить потреби певної кількості громадян. Проте, корінь проблеми – це все ж неможливість розмитнити автомобіль і власне цю проблему воно не вирішує. Її потрібно вирішувати комплексно.

На нашу думку, цей законопроект понизить градус соціальної напруги. Але в далекій перспективі призведе до того, що зараз всі, хто хоче автомобіль, але не має змоги купити його в Україні, поїдуть за кордон, ввезуть авто на платному ввезенні, і відповідно ми на дорогах будемо мати величезну кількість таких автомобілів, з якими так чи інакше потрібно буде щось робити – найімовірніше, все ж розмитнювати.

Тому, власне, саме розмитнення повинно бути максимально просте та доступне для усіх, щоб не бути прив’язаним до країни, де зареєстрований автомобіль, не бути зобов’язаним купувати там страхування, робити техогляд, а просто мати змогу вільно розпоряджатися своїм майном на території України. Загалом за нашими підрахунками виходить, що оті всі витрати, які людина буде робити при платному ввезенні за 2-3 роки будуть дорівнювати приблизно тій сумі, яку би вона заплатила за розмитнення згідно нашого законопроекту.

Досить неприємним моментом є обмеження, які пішли «в комплекті» у цьому законопроекті. Це і посилення штрафів, і заборона можливості ввезення автомобілів з метою транзиту. Ніби, логічно: з одного боку дозволити платне ввезення, з іншого – потрібно закрити схему «пересічки». Проте, маючи уже деякий досвід, є дуже великий ризик, коли, наприклад, у першому читанні законопроект буде проголосований у правильному вигляді, а до другого якісь пункти видалять, або змінять, і замість доступних автомобілів ми одержимо просто заборону навіть того, що є зараз – транзиту. Тому ці заборони варто було приймати лише після прийняття платного ввезення і окремим законопроектом – інакше, цей ризик є занадто великим.

Тому, ідея має право на життя, проте над самим змістом ще потрібно працювати. Також потрібно відстоювати можливість адекватного розмитнення, бо тільки таке рішення усуне корінь проблеми і забезпечить в майбутньому можливість кожному купити вживаний автомобіль.

Ще рік тому про такий резонанс можна було мріяти, а зараз про проблему говорять майже всі. Проте, ми є реалістами і розуміємо, що шанси того, що приймуть наш законопроект є невисокими – адже це закони, які досить боляче вдарять по бізнес-інтересах певних осіб. Тому ми закликаємо, якщо в інших громадських організацій є альтернативні чи додаткові ідеї, як цю ситуацію можна вирішити, вони можуть сміливо з нами зв’язуватися і об’єднувати зусилля. Підтримувати потрібно всі хороші ініціативи. При тому тверезо аналізувати кожну. Чим більший вибір – тим легше цю ситуацію вирішити. Не треба покладати всі надії на один законопроект.

Як прийняття цих законопроектів вплине на авторинок в Україні?

Однозначно, позитивно. Стимулює його, наповнить бюджет, і дасть можливість кожному купити автомобіль за доступні гроші. Незважаючи на всі ті контраргументи, які ми чуємо.

Наприклад, багато хто негативно відгукується через екологію. Говорять, що це призведе до масового напливу, як вони кажуть, «шроту» на наші дороги і до сильної загазованості повітря. А екологія і без того не найкраща. Проте насправді шкода, яку завдають автомобілі – це мізер у порівнянні з тим, яку шкоду завдають заводи, фабрики, що зливають токсичні речовини в річки. Крім того, все ж набагато більше шкодять старі «жигулі», ніж старі європейські автомобілі. Сьогодні у нас автомобілі – найстаріші в світі. Ну, за винятком Куби…

Коли ми дозволимо ввозити людям автомобілі будь-якого року, то людина, яка по своїй натурі завжди прагне до кращого, спочатку привезе собі Євро-2, потім Євро-3, і так далі. Це звичайна еволюція. Таким чином за декілька років ми якщо не досягнемо, то принаймні наблизимось до європейських показників. І не слід забувати, що автомобілі – це рушій економіки. У післявоєнній Німеччині одним з стратегічних напрямків підняття економіки було гасло «автомобіль в кожну сім’ю». Збільшення кількості автомобілів призведе до збільшення акцизів від пального, створення нових робочих місць на станціях технічного обслуговування і у інших сферах обслуговування.

Ще можна почути, що в нас і без того на дорогах корки, а як хлинуть ці всі авто, то годину треба буде їхати із Сихова в центр. В нас чомусь існує тенденція, коли більшість можновладців звертають увагу на проблему тільки тоді, коли вона стає критичною. Можливо, це і є однією з причин, чому на інфраструктуру Львова не звертають увагу? Проблеми є, але люди не сильно жаліються, бо «жити можна». А коли кількість автомобілів у Львові виросте, тоді, можливо, почнуть думати про паркінги, про якісь магістральні дороги. Нарешті, зробити Окружну міста Львова хоча б чотирьох-смуговою.

Крім того, збільшення кількості машин повинно посприяти покращенню доріг. Де держава зараз має взяти гроші на ремонт доріг, якщо в нас надходження від акцизу не є такими великими, як хотілося б? Надходження до «Автодору» недостатні не те, щоб на покращення інфраструктури, а навіть на те, щоб підняти рівень існуючого до прийнятного. Збільшення автомобілів дасть цьому поштовх.