Як повідомив минулого тижня на позачерговій сесії секретар міської ради Віктор Синишин, усього в Івано-Франківській ОТГ було підтоплено 250 присадибних ділянок, 194 га сільськогосподарських угідь, 139 житлових будинків, понад 100 господарських будівель. Розмито 32,45 км берегів річок Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської. Пошкоджено 970 м дамб та 3,1 км берегоукріплень і 11,4 км автомобільних доріг, пише Західний кур’єр».

Грошову допомогу на відновлення пошкоджень міська влада просить у держави. В Івано-Франківську дощі вкотре підтопили традиційні місця – вулицю Надрічну, перехрестя вулиць Івасюка –Івана Павла ІІ, мікрорайони Пасічна та Опришівці, а ріки підмили дамби у селах Угорники і Микитинці та берегоукріплення на вул. Горохолинській і Медичній. Ці проблемні місця добре відомі міській владі ще з повені 2008 року.

Тож чому під час рясних опадів Івано-Франківськ досі стає на одні і ті ж граблі?

Завдання стратегічні і локальні 

У 2008 році пік повені припав на 23–27 липня. Тоді теж говорили, що вона найбільша за останні 60 років, а загальні збитки від неї попередньо оцінювали у 3-4 млрд гривень. Через стрімке підняття рівня води у Бистриці Солотвинській в Івано-Франківську перекрили міст на вулиці Галицькій.

Містом ширилися чутки, що він в аварійному стані, але міська влада це заперечувала. Цьогоріч ситуація могла повторитися. Однак міст не перекривали. Термін його 50-річної експлуатації вичерпується, він потребує капітального ремонту, але не є аварійним, а визнаний «обмежено придатним», – кажуть чиновники.

Втім, приступити до його капремонту зможуть лише тоді, коли побудують новий міст на Пасічну. Зараз будівництво нового моста відновили і, за сприятливих умов, ще цього року планують завершити. Але, щоб пустити ним рух транспорту, треба буде ще збудувати транспортну розв’язку на вулиці Надрічній.

Після повені 2008 року перший заступник міського голови Зіновій Фітель в інтерв’ю «Західному кур’єру» говорив, що місто потрібно убезпечити від подібних катаклізмів. За його словами, для цього є локальні задачі: винесення з підвалів електрощитових, влаштування дренажів, прочищення каналізаційних колекторів і колодязів. А є і стратегічні: будівництво нових водопровідних і каналізаційних мереж, ще одного моста на Пасічну, дамб і берегоукріплень, захисних споруд водозаборів і резервуарів питної води.

«І на це все мають бути попередні інженерні розрахунки та відповідні інженерні рішення і проєкти», – наголошував тоді З. Фітель.

Фахівці почали над ними працювати. Чимало локальних проблем вдалося поступово вирішити, і почали напрацьовувати стратегічні проєкти.

Розділити потоки

За словами генерального директора КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Романа Кімачука, найбільшою проблемою є те, що у місті здебільшого загальносплавна система сполученої господарсько-фекальної та дощової каналізації.

Під час знач них опадів дощівка переповнює колектори і каналізаційні стоки виходять назовні. А найпроблемнішим таким місцем є вулиця Надрічна.

«Система каналізації у нашому місті самопливна. Збудована так, що всі колектори сходяться в районі вулиць Надрічної-Максимовича. Коли колектори переповнюються стоками, відбувається вилив і підтоплення», – пояснює Р. Кімачук.

Тому найперше у місті взялися за вирішення проблеми періодичних підтоплень саме на Надрічній.

«Ми побудували 850 метрів дощового колектора діаметром 1400 мм, здійснили прокол під дорогою і ще залишилось оформити випуск та завершити будівництво камери, – каже Р.Кімачук. – Два-три тижні хорошої погоди, і ми завершимо ці роботи та надіємось, що більше там підтоплень не буде».

А загалом, за словами гендиректора «Водоекотехпрому», у місті потрібно відмовлятися від загальносплавної та розбудовувати мережі саме дощової каналізації. Крім того, потрібно прочищати і поглиблювати водообвідні канави та русла потічків, чистити дощові випуски, дощоприймачі та дощову каналізацію.

А на це потрібні додаткові кошти, бо такі роботи, за словами Р. Кімачука, «об’ємні та дороговартісні».

Проблеми центру і околиць

Час від часу дощі підтоплюють і одну з центральних вулиць міста – Січових Стрільців. За словами комунальників, мережі там справні, але не справляються з великою кількістю опадів, а тому там треба будувати новий колектор.

«Роботу ми проводимо системну. Даємо пропозиції з розвитку дощових мереж. Виготовлена проєктно-кошторисна документація на новий дощовий колектор від вулиці Бельведерської, по Орлика-Січових Стрільців і до вул. Мельника, – каже Р.Кімачук. – Виготовляється друга частина ПКД на завершення колектора з Надрічної, який має доходити до перехрестя вулиці Василіянок і далі до кільця біля вокзалу».

Щодо останнього підтоплення мікрорайону Пасічна, то, за словами Р. Кімачука, ще треба з’ясувати його причину.

«Друге підтоплення відбулось тоді, коли сильних дощів не було. Вода прийшла з Угринова. Там треба будувати додаткову канаву або дощовий колектор. Простіше побудувати канаву, але треба враховувати рельєф. Ми готові розробляти документацію. Можливо, треба буде насосну станцію будувати, якщо прокладати колектор», – пояснює гендиректор «Водоекотехпрому».

Підтоплення перехрестя вулиць Івасюка-Івана-Павла ІІ відбувається через переповнення існуючого колектора.

«Дощоприймачі там є, вони справні. Але треба робити переключення до дощового колектора, бо вони підключені до загального. Є проєкт будівництва дощового колектора села Угорники від перехрестя з вулицею Юності і випуском в Бистрицю Надвірнянську, який треба реалізовувати», – каже Р. Кімачук.

А ось підтоплення мікрорайону Опришівці, за його словами, стається через несправне водовідведення з аеропорта.

«Дощовий колектор побудований від Черніївського моста до вул. Блавацького і від арматурного заводу до вул. Блавацького. Там вони зустрічаються і переходять у відкриту канаву. А оскільки частина механічних каналів, які збирають воду з величезної території аеропорта, не працюють, воді нікуди діватися і вона просто поверхнево переливається через вулицю Коновальця і потрапляє на вул. Блавацького», – каже Р. Кімачук.

Водночас він додав, що цю проблему вдасться вирішити, коли фірма «Ярковиця», яка в Опришівцях зводить новий житловий мікрорайон, побудує колектор. А наразі там треба прочистити і поглибити русло потічка.

Забудовники сприяють

Фірма «Ярковиця» уже не вперше допомагатиме місту розбудовувати мережі. Свого часу вона проклала новий колектор на Набережній імені В. Стефаника до містечка «Калинова слобода». Долучаються до таких процесів й інші забудовники. Зокрема, нові дощові та фекальні колектори різних діаметрів вони побудували у мікрорайоні вулиць Бельведерської-Орлика-Короля Данила до Північного бульвару.

Фірма «Арсенал-Сіті» до мікрорайону у межах вулиць Сорохтея-Чорновола-Національної гвардії проклала два колектори: фекальний на вул. Дудаєва і Європейській площі, до якого переключили стоки з вул. Коновальця і таким чином частково вирішили проблему зі старим колектором, та дощовий на вул. Ребета.

Також забудовники проклали нові мережі частинами вулиць Вовчинецької та Мазепи і у районі Калуського шосе.

«Місто-губка»

Концепцію «міста-губки» за досвідом європейських країн торік презентував у міськвиконкомі директор Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак. Він каже, скільки б у місті не будували дощових мереж різних діаметрів, при інтенсивних опадах вони все одно не можуть одномоментно прийняти усю воду.

Проблемою є і те, що з розбудовою міста у ньому збільшуються площі ділянок з твердим покриттям – бетоном, асфальтом, бруківкою і зменшуються площі зелених зон з відкритим грунтом, які можуть вбирати в себе дощову воду. Недостатньо у місті і водойм, у які б теж могла потрапляти вода.

Їх здебільшого осушують і засипають, щоб ці території освоювати під забудову. А далі – благоустрій і ті ж бетон, асфальт, бруківка. Натомість концепція «міста-губки» передбачає влаштування великої кількості зелених зон, озеленення, влаштування штучний водойм і резервуарів, які б могли акумулювати дощові води.

Все це треба передбачати при плануванні нових мікрорайонів та реконструкції існуючих дворових територій. Ширше застосовувати у мощенні так звану екобруківку, через яку вода при опадах могла б потрапляти у грунт.

«Україна технічно і технологічно відстала від європейських країн у поводженні із дощовими водами. Ми не розуміємо, що екобруківка – те місце, де може зливатися уся дощова вода з міжбудинкового проїзду. Коли вимостити двір екобруківкою, буде зовсім інший мікроклімат, бо це є зелень, яка дихає, вбирає воду, – говорив тоді М. Смушак. – Таким чином ми будемо менше навантажувати дощові мережі. Це європейський підхід, це та практика, яку ми будемо пробувати реалізовувати в Івано-Франківську».

Залишається лише цього дочекатися.

Іван ГІРАК

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!