Згідно офіційної статистики зменшення населення сіл на Івано-Франківщині набуває загрозливих масштабів. Проте, помітна й тенденція до деурбанізації, коли люди з міст мігрують в села.
На Івано-Франківщині спостерігається стрімке скорочення сільського населення. За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, кількість жителів сіл зменшилася з 816 765 осіб у 2001 році до 749 252 осіб у січні 2022 року. Це означає, що за 21 рік Івано-Франківськиа область втративла понад 67 тисяч сільських мешканців, повідомляє Суспільне.
Березівка: село на межі зникнення
Яскравим прикладом депопуляції є село Березівка Рогатинської громади. Тут зареєстровано 63 особи, але фактично проживає лише 30. Більшість із них – пенсіонери.
“Колись у Березівці були школа, медпункт, магазин, клуб та бібліотека. Зараз це — закинуті будівлі, в яких ніхто не працює”, – розповідає про минуле села староста Конюшківського округу Володимир Пастернак.
“Я не думала виїжджати, бо в мене чоловік похований тут. Мій син живе в Англії. Сусід мені казав: ‘Я на вашому місці вже був би в Англії’. А я відповідаю: моя Англія там, коло діда, на кладовищі, і все. Таке життя моє”, – ділиться своїми думками колишня фельдшерка, яка живе в селі з 1970 року Марія Захар.
“Села скорочуються, бо скорочується кількість населення. У нас дуже мало народжується дітей, а старших людей значно більше, ніж молодших. Переїжджають у місто і через пошук соціалізації, можливість познайомитися, одружитися”, – пояснює причини відтоку населення Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку “Інституту громадянського суспільства”.
В’ячеслав Потапенко, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, додає, що попри загальну тенденцію до зменшення сільського населення, з’явилася нова тенденція – переїзд міських жителів у села.
Прикладом є подружжя Інни та Едуарда Чудайкіних, які переїхали з Києва на Косівщину в 2022 році.
“Я — CEO невеличкої компанії. Ми впроваджуємо системи для керування підприємствами. Тому я маю можливість працювати віддалено. Я цим займався і в Києві, і так само я можу займатися і тут. Он стоїть Starlink. Єдине, що мені потрібно, — це електрика та інтернет”, – розповідає Едуард Чудайкін.
Ось так виглядає подвір’я подружжя Інни та Едуарда Чудайкіних, які переїхали з Києва на Косівщину в 2022 році:
Чудайкіни не лише відновили свій будинок, але й створили простір для спілкування та творчості. Вони проводять вечори поезії, кінопокази, майстер-класи, чаювання та ретрити. Ці заходи відвідують як гості з інших міст, так і місцеві жителі, особливо сім’ї, які також переїхали з міста в села.
“Ми проводимо вечори поезії, кінопокази, майстер-класи, чаювання та ретрити”, – говорить Едуард. “Наші заходи відвідують як гості з інших міст, так і місцеві жителі, особливо сім’ї, які також переїхали з міста в села. Це створює унікальну атмосферу єднання та обміну досвідом“.
Інна додає: “Ми хочемо показати, що життя в селі може бути не менш цікавим і насиченим, ніж у місті. Тут ми маємо можливість бути ближче до природи, насолоджуватися тишею, але при цьому не відриватися від сучасного світу“.
В приміщенні колишньої літньої кухні вони облаштували гостьовий будинок.
“Спочатку там зупинялися наші друзі та родичі, а тепер ми почали здавати його всім охочим”, – розповідає Інна.
В’ячеслав Потапенко, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, зазначає, що такі випадки, як історія Чудайкіних, хоч і нечисленні, але мають важливе значення:
“Таких людей небагато, але вони є. Приблизно — 10-20%. На таку міграцію зокрема вплинула і війна“.
Експерти одностайні в думці, що для системного відродження українського села необхідно розвивати нові види економічної діяльності, впроваджувати інноваційні підходи до організації сільського господарства та створювати умови для реалізації креативного потенціалу людей, які обирають життя поза межами великих міст. В’ячеслав Потапенко підкреслює важливість європейської інтеграції у цьому контексті:
“Перспектива доступу до європейських фондів, що спеціалізуються на розвитку сільських територій, відкриває для нас не лише нові фінансові можливості, але й доступ до передових технологій та методологій, які можуть стати каталізатором позитивних змін у наших селах”.
Майбутнє українських сіл залежить від багатьох факторів, включаючи економічний розвиток, державну політику та глобальні тенденції.
Однак, як показує досвід подружжя Чудайкіних, існують можливості для відродження сільських територій за умови інноваційного підходу та використання сучасних технологій.
Читайте цікавий матеріал: У Карпатах знайшли гігантський білий гриб на 3 кілограми (фото)
