Чи буде Україна з хлібом і яким буде врожай цьогоріч? В областях вже активно засівають. Ця весняна кампанія – вже друга від початку повномасштабної війни. Та не менш складна. Першими до сівби приступили південні регіони. Нині ж їх наздоганяє решта. Що сіють і як багато? Жанна Дутчак питала у фермерів з Івано-Франківщини.
На полях Прикарпаття вже другий тиждень кипить робота. Це поля Івано-Франківського міського комунального агропідприємства. На цьому лану – буде соняшник.
Денис Калинович, агроном:
Це наше поле 25 гектарів, попередньо проводиться дискування на глибину до двадцяти п’яти сантиметрів, і буде проводитися ще раз, бо земля стояча і перше дискування не дає ефекту.
Підготовчі роботи тривають і на інших полях сіл громади. Сіяти, кажуть аграрії, планують лише після того, як добре прогріється ґрунт – приблизно в кінці квітня. Площі полів цьогоріч збільшили більше як удвічі – до ста шістдесяти гектарів. Переважно за рахунок цілинних земель.
Микола Вітенко, заступник міського голови, директор Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства:
Це в першу чергу завдяки тому, що нам вдалося частково розліснити певні земельні ділянки, частково дооформити користування за комунальним підприємством.
Майже половину всіх полів засіють соєю, а решту – соняшником та гречкою.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Якщо у нас є землі які деградують, то чому їх не залучати до обробітку. Ми заходимо в цілинні землі, то вони не оброблені, туди важко заходити із зерновими культурами. Тому ми підібрали гречку, сою і соняшник.
Якщо попередня посівна пройшла з тотальним дефіцитом – і палива, і посівного матеріалу, і добрив, то цьогоріч – на ринку всього вдосталь. Щоправда, не всім аграріям – по кишені. Так, лише на селітру ціни злетіли більше ніж вдвічі.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Вартість продукції, яка нам потрібна, насіння вона орієнтується на валюту і відповідно курс піднявся. Якщо ми говоримо до війни, то посівний матеріал дорощий в рази. На 35 % орієнтовно.
Водночас вартість агропродукції залишилися практично така ж, як до війни.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Взагалі складно планувати посівну. Продовольство у дрібних товаровиробників закупляють фактично за тими ж цінами що і до війни. Ми стараємося підібрати таку технологію, щоб вона була рентабельна. Щоб ми могли своїми силами оптимально засіяти, і воно відбилося на хорошій врожайності. Щоб була якась економіка в цій діяльності позитивна.
А рентабельності планують досягти двома шляхами – збільшивши норми посівів та мінімізувавши витрати на добрива та засоби захисту.
Денис Калинович, агроном:
Гречку просто збільшимо норму висіву, якщо переважно сіють 80 кг на гектар, ми будемо сіяти 100 кг на гектар. Плюс гречка у нас є першої якості, перша репродукція , не другі сорти. Надіємось вона дасть більший врожай. А от під сою у нас планувалось кидання селітри, але ми забрали її, бо соя як ми знаємо культура собелюбива, вона азот із землі витягне. І так ми зможемо зекономимо. На гектарі десь в районі тисяч 3-4 гривень.Якщо у нас 77 гектарів сої це економія велика
Але є культури, які без міндобрив – ніяк, розповідає аграрій Василь. Серед них – пшениця.
Василь Підлуцький, фермер:
Один центнер селітри має давати десь приріст врожайності по пшениці від двох до п’яти. Без селітри це нереально вирощувати пшеницю. Якщо інші культури зокрема сою можна вирощувати, то це нереально
В аграрному бізнесі Василь вже більше тридцяти років. Має дві сотні гектарів. Головні культури, які з року в рік вирощує – це соя та пшениця. Але цьогоріч, каже, війна змусила його зменшити посіви останньої.
Василь Підлуцький, аграрій:
Приходиться ставку робити більше на сою, та інші технічні культури, тому що дуже впала в ціні пшениця. Стала практично нерентабельною культурою. Реальні ціни на пшеницю, ну нехай 6500. Це складає десь 160-170 доларів. В той же час логістика привести в Європу 150 доларів. Часто густо перевезення однієї тони дорожче чим вирощування однієї тони
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Буде все йти до того, що дрібні товаровиробники будуть скорочувати своє виробництво, якщо ринок не стабілізується.
Через агресію росії – експортувувати зерно у Європу стало складніше і дорожче. А ще – торік сильно зросли ціни на газ, а відтак і на продукт його переробки – селітру – головне азотне добриво на озиму пшеницю.
Василь Підлуцький, аграрій:
Селітру приходилося за тисячу доларів купляти. Ціни зросли в космічному.. в окремих випадках в три, чотири рази. Тут неможливо говорити про прибутки. Тут починаєш думати тільки аби хоч так на так вийти. . Хоча в минулому році по цій культурі аграрії отримали значні збитки. Тепер приходиться перекривати іншими культурами.
Такими як соя, гречка та олійна редька. В той час – посівні площі пшениці Василь скоротив вдвічі. Каже: можливо їх ще трохи збільшить, якщо ціни на зерно зараз зростуть. Проте не лише вартість добрив ускладнює посівну. Велику проблему становить і нестача робочих рук. З лютого 2023 року діє новий порядок подання заявок на бронювання працівників. І зміни, які відбули – не на їх користь, запевняють аграрії.
Василь Підлуцький, аграрій:
Може бути таке, що ми залишимося взагалі без людей. І не буде кому взагалі сіяти. Це реалії теперішнього часу. Якщо великі компанії можуть бронювати людей, то нас законодавство практично обмежило. Ми зараз використовуємо людей яким 60-65 років.
Та попри всі труднощі аграрії Прикарпаття розпочали посівну… Планують цьогоріч засіяти 390 тисяч гектарів. Що на півтори тисячі гектарів більше, ніж торік.
Алла Хамчич, директорка департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської ОВА:
За два тижні зібрали оперативну інформацію десь порядка дві з половиною тисячі гектарів уже засіяно. Більша частина – це зернові культури.
І всі фермери запевняють – як би складно не було, засіють усі поля. Головне, аби країна була з хлібом.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
