Гуцулендія здійснює експедицію Бойківщиною. У Сваричеві тревел-проєкт завітав в місцевий етнографічний музей.
Музей відкрили в 2013 році в приміщенні старої колгоспної контори. Його ініціаторами та натхненниками стали викладач скрипки та сопілки Рожнятівської дитячої школи мистецтв, член НСКУ Василь Яцків та викладачка образотворчого мистецтва Наталія Волощук.
У залі музею зібрано понад 1000 різних експонатів: від історичних документів та архівних фото до знарядь праці та традиційного одягу.
Автор тревел проєкту Гуцулендія Михайло Будейчук вирішив провести деякі паралелі між культурою гуцулів та бойків. Він відмічає, що бойківські скрині, виконані площинно-геометричною різьбою, дуже схожі на гуцульські. А от одяг значно відрізняється.
«Сволок на Бойківщині називають грага. На гуцульщині сардак – то кожух з овечої вовни, а на Бойківщині сардаком називають кептарик», – зауважує Будейчук.
Про цікаві експозиції музею у Сваричеві – більше у відео Гуцулендії.
Гуцули та бойки є одними із найбільших за чисельністю гірських етнографічних груп в Україні. Версії дізнавались їхню історію.
Хто такі бойки?
Бойки живуть на північних і південних карпатських схилах в долинах річок Лімниця, Сан та Уж розкидані села бойків. Досі точаться дискусії, хто були далекими предками сучасних бойків. Найпоширеніші версії про те, що бойки або нащадки сербів або їхніми прародичами були представники стародавнього слов’янського племені білих хорватів. Хоча є прихильники і третьої версії про те, що предками бойків були кельти з племені бойїв.
Самі бойки нерідко називають себе “верховинцями”.
У них все по-бойківськи незвично. Розмовляють на бойківському діалекті. Часто вживають частку “бойє” – означає “тільки, так”. Гостей пригощають печеною картоплею, солоними огірками, капустою, салом, холодцем, і неодмінно підносять чарку Криївки.
Бойки будують монументальні і прості хати: стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно “китицями” (пов’язаними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орнаментами. Одним з важливих елементів розпису є, до речі, “древо життя”. Радієш, побачивши такий будинок: веселий, з настроєм! А якщо стане сумно, бойки завжди готові згадати про старовинний бойківський танець Бітля, який виконується попарно, стоячи на бочці.
Хто такі гуцули?
Їх називають українськими горянами. Гуцули вільнолюбні й незалежні. Гостям раді, але чужих в рідню записати не квапляться. Люди-феєрверки, – це, мабуть, про них. Величезну увагу гуцули приділяють одягу: люблять вбиратися, причому навіть чоловічі куртки киптарі розшиті золотом і прикрашені помпонами. У багатьох гуцулів будинки також прикрашені: кругом розшиті рушники, килими. Меблі прикрашені хитромудрим різьбленням. Окрім вбрання люблять гуцули зброю. Здавна вважалося: два пістолі за широким поясом має тільки бідний гуцул. А ще вони прагнуть показати себе всьому світу: ось ми які, статні, ошатні, спритно танцюємо і вміло працюємо.
Гуцули вельми гарячий народ, але при цьому вміють стримувати свою буйну вдачу. Щоб не зірватися, гуцули нібито майже не п’ють спиртне: на дві сотні гостей, які прийшли на весілля, можуть виставити пляшку горілки. Гуцули живуть в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях України.
Про значення слова “гуцул” досі ведуться суперечки. Одні вчені вважають, що етимологія слова сходить до молдавського “гоц” або “гуц”, що означає “розбійник”, інші – до слова “кочул”, що означає “пастух”. Як би там не було, але гуцули завжди вважалися умілими чабанами. Для передачі сигналів під час свого перебування в горах пастухи-гуцули використовували довгу дерев’яну трубу – трембіту (вона ж виступала в ролі музичного інструменту).
А ще тут як і раніше сильні традиції шаманізму. Якщо пощастить, можна зустріти гуцульського мольфара. У давнину їх називали “земними богами”, а сьогодні – знахарями, чаклунами, цілителями (це залежить від того, білий мольфар або чорний). Мольфари користуються незаперечним авторитетом: їхні пророцтва збуваються, відомі також випадки зцілення безнадійно хворих людей.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
