Чим обернулися для росіян обіцянки путіна?

Пройшло пів року, відколи путін вперше з квітня 2021-го виступив із посланням до федерального зібрання. Традиційно, таке послання є щорічним програмним документом, який виражає бачення очільником кремля стратегічних напрямків розвитку росії на найближчу перспективу.

Скасування послання у 2022 році пройшло без пояснень влади, проте неофіційно його пов’язували з невдачами росії на фронті. Саме провал «миттєвої спецоперації» та загострення критики керівництва кремля завадили путіну використати цю промову у 2022 році для відсвяткування масштабної «перемоги» росії в Україні.

Тож оприлюднене нарешті 21 лютого 2023 р. послання, крім звинувачень Заходу в тому, що «Україну відірвали від росії», містило ряд обіцянок як корінним росіянам, так і жителям «днр/лнр», а також окупованих територій Запорізької та Херсонської областей. Путін пообіцяв росіянам, що війна ніяк не вплине на їхній рівень життя і добробут, а «новим росіянам» – «нарощування масштабної програми соціально-економічного відновлення і розвитку» на окупованих територіях.

Наразі стає очевидним, що більшість путінських обіцянок так і залишилися невиконаними.

По-перше, анонсована масштабна програма так званого соціально-економічного відновлення та розвитку «нових суб’єктів федерації» замість відродження підприємств і нових робочих місць принесла мешканцям «нових» регіонів щоденні ракетні удари по ключових мостах Криму та об’єктах інфраструктури. Виділення додаткових коштів на реалізацію низки програм з безплатної газифікації, будівництва та ремонту систем ЖКГ зірвалося через низьку платоспроможність населення і небажання «Газпрому» розширювати продаж газу за цінами, нижчими, ніж на світовому ринку. Ба більше, «нові регіони» стали черговим майданчиком для розкрадання коштів федерального бюджету, які виділяються на інфраструктурні проєкти у Запорізькій та Херсонській областях, що остаточно нівелює реальне «покращення» в прифронтових зонах.

По-друге, провалилась обіцяна адресна допомога сім’ям загиблих бійців та ветеранам «спецоперації». Передбачалося, що створений спеціальний державний фонд координуватиме надання соціальної, медичної, психологічної підтримки пораненим російським військовим для їх реабілітації, допомагатиме в працевлаштуванні, підприємництві, підвищенні кваліфікації та отриманні нової професії. І хоча на початку квітня 2023 року фонд «Захисники вітчизни» було створено де-юре, однак у реальному житті 97% грошей, отриманих «захисниками вітчизни» з бюджету цього року, буде використано на зарплату працівникам фонду, організаційні витрати і технічне обладнання. Кардинальне зростання кількості скарг на затримку чи несправедливий розрахунок виплат учасникам «сво» та їхнім сім’ям була змушена визнати навіть уповноважена з прав людини в рф т. москалькова.

Крім того, обіцянка путіна забезпечити «батьківську турботу щодо соціально-психологічного стану військових, які беруть участь у бойових діях» на практиці вилилася в заборону давати відпустки тим, хто воює на передовій по 10 місяців і більше, а тих, хто сміє скаржитися на таке порушення прав, переслідують.

По-третє, путін запропонував запустити спеціальну програму пільгового орендного житла для працівників підприємств ОПК і пообіцяв, що «ставка оренди для них буде суттєво нижчою за ринкову, а значну частину плати за житло візьме на себе держава». Насправді немає жодних доказів, що хоч один працівник ОПК реально отримав цю нову іпотеку, а також пояснень, чому не запрацювала анонсована ще 2020 року програма видачі для цієї категорії працівників іпотеки під 3,99% річних.

По-четверте, згідно з обіцянками путіна, вже в другому кварталі поточного року інфляція в росії мала наблизитися до цільового рівня в 4%. Однак, навіть за офіційними даними, інфляція вже в першому півріччі перевищила цей рівень, а в результаті може бути вкрай вищою за озвучені російським президентом прогнози. Відповідно, навіть обіцяне підвищення мінімального розміру оплати праці у 2023 році на 6,3% ніяк не випереджає реального зростання цін.

Обіцянки путіна у лютому 2023 року виявилися свідомо нереалістичними, адже оцінки поточної ситуації та можливостей російської економіки й бюджету не дають для цього ніяких підстав. Варто зазначити, що більшість путінських обіцянок-2023 є «повторами» невиконаних обіцянок попередніх років, коли також гарантувалися пільгові іпотеки, зростання зарплат вище за рівень інфляції, газифікація та реконструкція ЖКГ. На тлі наслідків військової агресії в Україні шанси на те, що їх виконають хоч колись, остаточно зникають. Уряд та чиновники на місцях лише намагаються створити видимість роботи над втіленням у життя путінських обіцянок та продукують звіти з «потрібними» цифрами. Проте ефект від «запудрювання мізків народонаселення рф» рік від року знижується, про що свідчить радикальне зростання в російському суспільстві антипутінських настроїв.