Олег Туєшин – родом з Франківщини. Війна для нього не настала 24 лютого 2022 року – він боронив Україну від російських окупантів зі зброєю в руках ще в 2014-2016 роках. Сотник Майдану чудово розумів цінність свободи і реальну загрозу, яка прийшла на українську землю зі східних кордонів.
Революція Гідності
Олег Туєшин з Надвірної під час Революції Гідності був сотником Майдану – Другої Івано-Франківської та Четвертої Надвірнянської сотні. Спільно з тисячами майданівців їм вдалося скинути злочинну владу. Але найтяжча боротьба була ще попереду.
“З Майдану ми мали форму, мали зброю, активно залучилися в перші поїздки на схід – відвозили хлопцям допомогу. Спочатку це колишній батальйон “Прикарпаття”, потім – “десятка”.
АТО і добровольчий батальйон
За покликом серця Олег Туєшин став на захист територіальної цілісності та суверенітету України.
“У вересні я вже зрозумів, що ця війна надовго. Я пішов у воєнкомат, але воєнком мене не прийняв”, – пригадує початок військового шляху Олег Туєшин.
19 червня 2014 року перший заступник командувача Національної гвардії України генерал-майор Олександр Кривенко на брифінгу повідомив про рішення командувача Національної гвардії України генерал-лейтенанта Степана Полторака розпочати формування 4-го резервного батальйону Нацгвардії. Батальйон, який одержав неформальну назву — «Крук», був сформований 8 серпня 2014 року. Військове містечко для батальйону обладнали в Івано-Франківську
“Я почув, що на Івано-Франківщині формують добровольчий батальйон. І так в 2014 році я став добровольцем і вступив в 4 Батальйон оперативного призначення Національної гвардії України, який в народі називали “Крук””, – пригадує військовий.
Там, на передовій, він став “Хмарою”. Разом з “круківцями” за час служби довелося побувати на ротаціях в населених пунктах Попасна, Комишуваха, Констянтинівка, Врубівка та ін.
“Займалися в більшості виявленням ворога, радіоперехопленнями та іншими військовими завданнями. Спочатку ми були добровольці-резервісти, згодом за указом президента нас прийняли до Нацгвардії. Тому з 2015 до 2016 року ми вважалися мобілізованими”, – згадує гвардієць.
Гарячі ротації в холодному Кримському
Бійці батальйону пройшли гарячу передову в Кримському на початку 2015 року.
“В Кримське ми заїхали в січні 2015 року. Сніг був по коліна. В селі вже майже не було людей, не було можливості ні в кого дізнатись, де і що знаходиться. Вони (ворог – ред.) коли дізнались, що на позиціях батальйон з Івано-Франківська, то обстріли були майже постійні. Зранку, в обід і увечері постійно гради, 120-ті…”, – розповідає “Хмара”.
4-тий резервний батальйон мав значні проблеми з забезпеченням.
“Це була наша друга ротація. В перші дні було тяжко, бо ми заїжджали і були наполовину неукомплектовані, мали тільки автомат, боєзапас. Форма була або нами куплена, або волонтерами. Медикаменти та перев’язочні також здобувалися або давали волонтери. На базі частини дещо було, але цього критично не вистачало”, – відмічає військовий.
Непросто було орієнтуватися і в незнайомій місцевості Луганщини.
“Коли заїжджали на бойові позиції, було тяжко, бо ми не знали, з якого боку знаходиться ворог. Першою заїжджала розвідка, а вже після нас заїжджали всі решта. І я вам скажу, коли в сніг потрапляєш, не видно ні окопів, абсолютно не видно, в якому боці знаходиться ворог. Тому напрямок визначати доводилось по настрілу, який був під ногами”, – додає гвардієць.
Втім “Крук” давав гідну відсіч окупантам і сепаратистам.
“Рятувало, що попередники (ЗСУ, Нацгвардія чи поліція), яких ми міняли, залишали трохи більше набоїв, засоби для збиття бронетехніки, гранатомети різних модифікацій. Також використовували багато трофеїв, дякувати Богу, що вони були. Використовували всі можливості, щоби воювати не гірше тих людей, які були краще забезпечені”, – каже Олег Туєшин.
Повернення на фронт
24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Олег Туєшин знову повернувся у лави Національної гвардії України.
“Це була ніч. Мені подзвонили друзі з Одеси і з Київщини – десь біля 5 години ранку. Сказали, що по Одесі вже починає працювати ракетний обстріл. Потім мені подзвонили, що бомблять Київ. І зрозумів, що це вже війна 100%. І вона не закінчиться одним днем”, – пригадує гвардієць.
Олег Туєшин знову повернувся на службу.
“Я завів автомобіль, ще встиг заїхати на заправку, заправив повний бак. І на 10 годину була запланована сесія міської ради. Я прибув о 9 годині, вже сказали, що сесії не буде, а будемо обговорювати деталі, які необхідні для оборони й захисту. Ну і ми з моїм добрим другом, Андрієм Савчуком, з яким ми разом від 2014 року, прибули сюди”, – каже військовий.
За прикладом батька боронить Україну і син Туєшина, разом наближаючи нашу велику перемогу.
“В мене є син Андріан, йому 30 років і він також бере участь в бойових діях”, – каже гвардієць.
Брав участь у Революції Гідності, як один із сотників. Спільно з тисячами майданівців скинули злочинну владу. Після чого, як більшість патріотів стали на захист територіальної цілісності та суверенітету України за покликом серця, гідно боронячи її від російського окупанта у складі Прикарпатського добровольчого батальйону “Крук”. З початком повномасштабного вторгнення гвардієць докладає максимум своїх зусиль для спільної перемоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Війна закінчиться дуже несподіваним сценарієм: історія гранатометника з Івано-Франківська
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
