Щоб роль татусів у суспільстві припинили недооцінювати, вперше в Україні відзначають День батька на офіційному рівні.

Журналісти Правди.іф привідкрили завісу сімейного життя прикарпатського стронгмена, багаторазового рекордсмена України Назара Павліва. Адже у сучасному світі люди найбільше цікавляться публічними особами, їхнє особисте життя викликає зацікавленість чи не у кожного. Чи суворий він батько, як проводить вільний час з сином та коли чекають на поповнення? Про це та більше читайте у нашому матеріалі.

Назар Павлів став батьком 22 серпня 2014 року. Про свого первістка він може говорити годинами. Попри зайнятість на роботі та брак вільного часу, знає усі вподобання сина та старається кожну вільну хвилину йому приділяти.

«Наш Станіслав, ми називаємо його Станіславчик, дуже спритний хлопчик. Одного разу, у нього з’явилася боксерська груша та рукавиці і я вирішив навчити його боксувати. Та з часом ця наука дала побічний ефект, він трохи ставав неслухняним і міг якісь рухи застосувати в садочку,тож нам прийшлося грушу сховати десь в шафу. Думаю, коли стане дорослішим, ми обов’язково її дістанемо зі схованки. Сучасні діти, дуже швидко розвиваються, на свій ще вік наш син уже досить вправно користується телефоном. Вміє завантажити потрібну йому гру і навіть може іноді вимагати в мами телефон. Щоб не було цієї залежності від гаджетів, стараюся заохотити його чимось корисним. Зазвичай дружина відводить в садочок, а я вже після роботи забираю додому. Коли ми повертаємося із садочка і на вулиці гарна погода, завжди заходимо на дитячий майданчик, щоб він побільше був на свіжому повітрі і грався з однолітками. Все ж буде більше користі від спілкування з дітьми, ніж від телефону. Поки мами немає вдома, я готую йому щось поїсти, дозволяю трішки побешкетувати. Дружина іноді свариться зі мною, мовляв я надто поблажливий до сина і треба іноді бути суворішим», – розповідає спортсмен.

У житті Назара спорт займає одне з перших місць. Він як ніхто інший знає все про його переваги та недоліки. І запевняє, що не хоче аби син поєднав своє життя з важким спортом.

«Я хочу, щоб він вів здоровий спосіб життя. Але точно не бажаю йому йти моїми стежками. В нашій державі, щоб чогось досягнути у спорті, треба важко і довго працювати. І навіть коли хтось чогось добивається держава, на жаль, це не підтримує. Я бачу як тренери чи успішні спортсмени не реалізувавши себе на Батьківщині, їдуть шукати кращої долі за кордоном чи представляють на світових олімпах іншу країну. Я не готовий, щоб у мого сина було таке ж майбутнє. Я б хотів його бачити успішним з гарною зарплатою. Чи він буде бізнесменом, чи державним службовцем не знаю. Ми з дружиною не заставлятимемо обирати ту чи іншу професію, робитимемо усе, аби він сам зрозумів, що успіх прийде тільки після важкої праці», – переконаний франківець.

Кожну вільну хвилину Назар приділяє синочку. Робить спільні фото, складає конструктори та навіть читає на ніч казки.

«Знаєте, я коли приїжджаю до своїх батьків у гості, то бачу там дитячі фото, але їх не багато. Тож хочу кожну мить зберегти на фотографіях. Стараюся перед сном почитати йому якусь казочку. Але чесно кажучи я трохи шокований від сучасних казок. Іноді певні жорстокі моменти трохи лякають», – каже чоловік.

Назарій зізнається, що найкращий подарунок до Дня батька буде трішки пізніше. В сім’ї чекають на поповнення, незабаром народиться ще один син.

«В серпні дружина має народжувати, кажуть, що буде хлопчик. Станіславчик готується до появи братика і дуже оберігає маму. Для нашої сім’ї це радісна подія», – ділиться стронгмен.

Він також додає, що планує бути на пологах, як і був при народженні першого сина.

Розмовляла Марія Франчук