Втім, коли саме воно тут з’явилося і чи є насправді капищем – достеменно невідомо.

Віднайти його порівняно неважко. Втім, у наш час, “поляна ідолів” неабияк зруйнувалася, заросла травами й чагарником і дедалі більше занепадає.

Місце сили – саме так називають галявину ті, хто прямує сюди не в туристичних цілях, аби просто оглянути “атракцію” з ідолами. Для тих, хто сповідує релігію предків – це місце насправді сповнене містики й святості.

При вході на галявину нас зустрічає перший дерев’яний ідол, що ніби дивиться на лісову дорогу. Зараз його важко розгледіти серед заростей. Вище – язичницькі дерев’яні ідоли розосереджені по території галявини. Присутні тут й інші дерев’яні елементи з вирізаними на них рунами, орієнтовані по сторонах світу.

В самому центрі території знаходиться камінь-жертовник, на якому й досі залишають дари слов’янським богам відвідувачі лісового капища, пишуть Версії з посиланням на Голос Карпат.

Слід зазначити, що іще з десяток років тому ця галявина була дуже популярна серед туристів. ЇЇ доглядали, косили траву й вирізали чагарники. Сюди за півгодини можна було дістатися із санаторія “Карпати”. Втім, зараз свого часу єдиний лісовий шлях, що вів звідси до санаторію, пошматований лісовозами. Відтак, віднайти дорогу доволі нелегко.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!