Ми домовилися з волонтерами про зустріч, саме їх — Лесю та Юлю — я зустріла при вході до притулку, що заді Калійного, на Чорновола 72. До притулку одночасно зі мною прийшов старенький дідусь, пишуть Версії з посиланням на KalushNews.City.

Зустріч почалася з крику Юлі, яка побачила загрижену собаку при вході.

— Скоріше всього її просто хтось привіз і кинув біля притулку, інколи кидають у сам притулок за паркан. І це страшно. Це ж тварини, вони просто загризають нових. Або цуциків нам підкидають. У нас ентерит. Ця хвороба завжди є там, де скупчення собак. Цуцики непровакциновані і зразу ж заражаються. Потім помирають у муках. А можна їх провакцинувати, це недорого, десь гривень 160. 10-15 днів ще потримати і тоді до нас, — про роботу притулку в основному розповідала Леся.

Проте, виявилося, що це не привезена собака. Або приблудила з міста, або з притулку.

— Часто бувають сутички собак. Тому придбала дівчатам шокер, бо можна так і пальці втратити.

Ідемо до вольєрів з собаками. Кругом гавкіт, рух

— У них сьогодні фотосесія, тому така реакція (сміються).

Дівчата називають тварин по іменах. Розказують їхні історії. В одному вольєрі одна собака сліпа, а інша без ноги

— Таких в основному забирають люди із закордону. Там культура поведінки з тваринами на вищому рівні.

Одна собака, ну, дуже хоче уваги. Юля підходить до неї і дозволяє себе облизати.

Від вольєрів уже іде старенький чоловік, якого зустріла при вході до притулку.

— От цього чоловіка сфотографуйте й про таких напишіть. Він щодня приходить сюди до своєї собаки.

Калушанин, який щодня відвідує свою собаку у притулку KalushNews.City

Виявилося, що цей чоловік хворий, у нього проблеми з ногами, тому сам тримати й вигулювати собаку не в змозі. Тому віддав її до притулку.

— Він щодня з «Посьолку» іде сюди пішки. Уявіть собі, з його хворими ногами. Ми кажемо, що не треба. Ми ж годуємо й вигулюємо собак. А він все одно, — каже Леся.

— У нас є ще такі. От пані Марія щосуботи приїжджає сюди і везе 6 мішків хліба. У неї тут такий відпочинок, — каже Юля.

Виявляється, тут працює четверо людей: троє дівчат та чоловік. Працюють по двоє, по змінах. Кошти їм виплачують виключно з допомоги спонсорів. Працівники готують їсти тваринам на відкритому вогні. Годують їх крупами, сухим кормом та м’ясом. Прибирають у вольєрах та на території притулку. Вигулюють собак. Останнє має свою специфіку, бо потрібно знати, з якої клітки тварин можна випускати одночасно, а з яких не можна, бо можуть погризтися.

Цікавлюсь чи волонтери — вегетеріанці, противники шкіряних чи хутряних виробів:

— Ні. Ми без якихось застережень. От Юрій приходить сюди, як на роботу: прибирає у вольєрах, готує їсти, годує, вигулює собак, але без пристрасті якоїсь. Зрозуміло, він не знущається над собаками, але й не виражає сентиментів до них. От дівчата по-іншому. Вони й поцілують, обіймуть.

Леся наголошує, що притулок не є державним, він уже два роки як приватний. Тільки з жовтня минулого року міська влада почала виділяти кошти на проведення стерилізації бездомних собак. Тобто оплачує вилов, медикаменти, зарплатню лікарю. При стерилізації також  вколюють вакцину від сказу.

Лікар у притулку є один-два дні в тиждень. Стерилізацію бездомних тварин тут проводять безкоштовно. Але наголошують, що приводити їх варто коли потепліє, бо зараз немає де їх перетримати. Можна простерилізувати й свою тваринку. Просто потрібно завчасно повідомити про приїзд, бо більше як 5-6 собак в день простерилізувати неможливо. Тут діє стерилізаційний пункт:

— Ми вікна поміняли, помалювали, лінолеумом все позастеляли.

Тут справді по лікарняному чисто і запах відповідний.

На території притулку є ще один будинок, на якому вивішено прапор Польщі. Запитую чому:

— У нас один з основних меценатів — поляк. От колишній працівник вирішив вислужитися перед його приїздом.

 

Тут замінено вікна. Нещодавно повністю оплатили кредит за них. Все завдяки підтримці спонсорів.

— Розумієте, лікувати собаку у клініці дуже дорого. Капання капельниць, тримання там може коштувати більше, ніж 1000 гривень за добу. Буквально у січні цього року на лікування інфекції у тваринок витратили 20 тисяч гривень. А так собак зможемо тримати тут.

Біля цього будинку є склад з продуктами. Тут крупи для каші, корм та м’ясо. Все готують на відкритому вогні.

Коли запитую, яке у працівників і волонтерів сформувалося ставлення до людей під час роботи у притулку, відповідають, що люди іноколи поводяться як звірі. Виявляється, частіше підкидають тварин, ніж забирають. Інколи й заберуть, а потім викидають просто на вулицю, бо принести назад соромляться:

— Коли береш тваринку, ти повинен розуміти свою відповідальність за неї. Це— як дитина.

Буває, що знущаються з тварин. Наприклад, один чоловік свою собаку вішав. Його мама забрала її і принесла до притулку.

— Частіше всього беруть цуциків. Хоча це не краще, ніж доросла собака. З дорослою в хаті менше клопоту: без погрижень, проблем з туалетом. Та й звикають вони дуже швидко до господарів.

Дівчата пояснюють, що притулок існує для стерилізації, а не тримання тут тварин.

— От ми ніби орієнтуємося де, в якому районі ще є нестерилізовані собаки. Стерилізуємо. А тут з новою маршруткою з села прибувають нові нестерилізовані тварини. У нас у місті культура ставлення до тварин низька, про село взагалі мовчу.

Собака у клітці в Домі Сірка KalushNews.City

Треба допомоги, тому проводять акції щосуботи біля Гостинного. Коли потепліє, обіцяють по суботах проводити толоку в притулку, тому запрошують людей допомагати прибирати, будувати і т.д. Просять дошки до кліток, бо зігнили, профнастилу до даху, бо тече, вольєрів нових. Хочуть розширяти територію, але місто не іде на зустріч.

Коли хочете допомогти, то надаємо реквізити для надсилання коштів: БО “Дім Сірка” ЄДРПОУ 37952464 Р/Р 26005060830012 КБ “ПриватБанк” МФО 336677. Контактний телефон: 0950967926 — Леся.