У багатьох він, як лікар «сімейний», присутній на усіх важливих подіях життя. «Сім’я» починається із фотосесії закоханих в стилі «лав-сторі», весілля, потім знімки під час вагітності, хрестини, перший день народження і так далі. Та й главі сім’ї не обійтися без представницьких фото в костюмі за робочим столом…

Словом, франківці хочуть бачити того, хто професійно закарбує все, що вони скажуть, з періодичністю, як мінімум, раз на рік. Попит високий, але конкуренція ще вища. Журналісти занурились у місцевий ринок фотографії за гроші та розпитали відомих майстрів об’єктива, як на ньому втриматись, пишуть Версії з посиланням на «Західний кур’єр»

Дорогий стартап

Конкуренція серед фотографів у нас, як для невеликого міста, серйозна. За даними популярних сайтів, на яких фотографи пропонують свої послуги, їх в Івано-Франківську понад чотириста. Реальна кількість тих, хто робить світлини за гроші, ще більша.
За словами фотографа з 16-річним стажем Павла Пивовара, конкуренція в цій сфері ущільнилася, а сама галузь набула комерційних обрисів десять років тому. Тоді в моду ввійшли жанрові фотосесії, люди почали активніше замовляти послуги фотографів на важливі особисті події.

«Почало розвиватися все, пов’язане зі зйомкою людей», – каже Павло Пивовар.

Відомий франківський фотограф-портретист Сергій Горічок розвиток ринку фотографії пов’язує зі зростанням популярності соцмереж.

«У 2010-2012 роках бізнес почав переходити у соцмережі та потребував контенту», – вважає Сергій Горічок.

Саме це привело до комерціалізації. Сьогодні у сфері фотопослуг обертаються досить пристойні гроші. Хороші гонорари, відсутність потреби довго здобувати фахову освіту та можливість суміщати заняття фотозйомкою з іншою діяльністю привабили в цю нішу багато початківців. Тенденція зберігається досі. Ринок залишається цікавим для нових гравців. Однак перетворити популярне хобі в прибуткову справу не так легко, як здається.

«Ця сфера потребує надзвичайно багато вкладень, – зізнається Павло Пивовар. – Були моменти, коли доводилось віддавати останні гроші, самому лишаючись без копійки, залазити в кредити. А повернути інвестиції непросто. Жанр, в якому я з самого початку хотів працювати – пейзаж, виявився дуже неприбутковим. Одиниці готові замовити ексклюзивне авторське фото в цьому жанрі, навіть серед фірм, пов’язаних із туризмом. Бо в інтернеті повно картинок, які можна безплатно скачати. Часом доводилося бідувати».

Сума інвестицій для професійного стартапу в фотосправі чимала. За підрахунками Сергія Горічка, для стартового набору початківцю знадобиться 168 тисяч гривень (приблизно 7 тисяч доларів).

«В цю суму входить вартість хорошого фотоапарата, трьох найпотрібніших об’єктивів та карти пам’яті. Це топовий набір, який дасть можливість фотографу впевнено себе почувати», – говорить Сергій Горічок.

Розпочати можна і з уживаної техніки, яка дозволить новачку на старті вкластися 1000-1500 доларів.

«Я свого часу розпочинав зі звичайного «беушного» фотоапарата, який купив за 2700 гривень разом з двома об’єктивами», – пригадує Горічок.

За його словами, окремі сучасні жанри фотозйомки взагалі не потребують професійної спецтехніки. Достатньо мобільного з хорошою камерою. Це зокрема фудзйомка, тобто фотозйомка страв для меню, їжі та напоїв для ресторанів та реклами. В Україні є успішні приклади людей, які працюють саме так і заробляють непогані гроші.

Гонорари без «стелі»

Якщо потрапити на ринок фотопослуг легко, втриматися – куди складніше. І наявність дорогої техніки успіху не гарантує. Практика показує, скільки б хтось не вклав у апаратуру, надовго в цій сфері залишаються тільки ті, кому фотографія потрібна не для того, щоб заробляти, а щоб спостерігати цікаві речі.

Сергій Горічок згадує, фотографією вирішив зайнятися десять років тому і довго не заробляв цим взагалі:

«Це не було способом заробітку. На початках багато знімав взагалі безкоштовно. Я змінив багато різних місць роботи, був у пошуку. А відтоді, як спробував себе у фотографії, нарешті зупинився. Через фотографію я почав пізнавати світ і себе».

Сергій Горічок.

Успішність і дохід фотографа безпосередньо залежать від таланту і професіоналізму. Профі від любителя відрізняється тим, наскільки впевнено почуває себе в екстремальних умовах. Зробити гарні фото в сонячний день можна і на телефон. А от зйомка в нічному клубі, на спортивному заході, у виробничому цеху – це зовсім інший рівень майстерності і техніки. Найходовішу у фотографів – весільну зйомку – якісно виконати здатен теж далеко не кожен майстер об’єктива.

«Весілля – це репортаж, подія, на яку ти, як фотограф, не сильно можеш впливати через комунікацію, – пояснює Сергій Горічок. – Є моменти, які не можна передбачити, але до них треба бути готовим. Батько нареченої заплакав – ти мусиш це сфотографувати. Почалася погана погода – треба кудись подіти молодих, ти ж маєш класний матеріал віддати, так чи інакше. Слідкувати треба буквально за всім, і при цьому ще знімати. Весілля для фотографа – це дванадцять годин напоготові».

Розцінки на роботу фотографів змінюються в залежності від жанру й умов, його досвіду та домовленостей щодо кінцевого продукту. Середні ціни на фотозйомку весілля в Івано-Франківську – від 200 до 800 доларів. Окремі фотографи оцінюють свою роботу навіть у півтори тисячі доларів і знаходять своїх клієнтів. Жанрові фотосесії оцінюються погодинно. «Економ»-варіант у цій сфері стартує від 150 грн за годину до понад 500. Ціни у сегменті «преміум» починаються від 1200 грн за годину роботи і практично не мають «стелі».

«Гонорари – це те, що мене у нашому фотопросторі завжди бісило, – відверто зізнається Павло Пивовар. – Люди готові платити за будь-яку зйомку, навіть комерційну, якщо фотограф відомий. Він може знімати не краще й не гірше за інших. Але якщо він розкручений в інстаграмі, його будуть замовляти навіть за космічний гонорар».

Професійний фотограф від аматора відрізняється тим, що може зробити вдалі фото в будь-яких екстремальних умовах.

Шукайте жанр

Бажання піаритися, замість того, щоб розвиватись професійно, Павло Пивовар вважає найбільшою проблемою франківських та загалом українських фотографів.

«Фотографи не хочуть створювати, як митці, щось своє, а йдуть найпростішим шляхом – створення контенту для соцмереж, – каже Пивовар. –Вони просто копіюють один одного. Якщо взяти фотографії декількох досить відомих фотографів і скинути їхні роботи в одну папку, ви будете думати, що це один автор – всі роботи дуже схожі. А от різниця в ціні може бути шалена. Один фотограф візьме за весілля 200 доларів, а інший 700».

Різниця в гонорарах може бути зумовлена дорожчою технікою. Але головне правило для новачків – попри ціну пристрою, вміти ним грамотно користуватися.

«Я б нікому не радив акцентувати увагу на техніці. Важлива, в першу чергу, уява фотографа. Треба її розвивати, нехай і з простою апаратурою, фотографуючи буквально все підряд. В процесі цього знайдеться те, що виходить найкраще. І тільки тоді стане зрозуміло, яка техніка потрібна конкретному фотографу, і чи потрібна взагалі», – впевнений Павло Пивовар.

Павло Пивовар та його робота.

Сергій Горічок також радить початківцям багато практикувати, фотографуючи події від весілля до похорону. Але головне у цьому процесі – визначити власний жанр.

«Коли фотограф визначається із жанром, йому треба перестати брати всі замовлення підряд. Треба обрати конкретний напрямок і в ньому працювати. Коли для себе я обрав портрет, то відмовився від всього іншого. Хоча на той час це було супер непопулярно», – каже Горічок.

Для успішного кар’єрного росту до професіонала фотографу-початківцю варто зосередити зусилля на розвит­ку візуального смаку, розширенні знань про композицію, роботу зі світлом, людськими емоціями, додає Сергій Горічок. Тим, хто робить перші кроки у фотомистецтві, він радить дивитись роботи видатних фотографів світу, робити скріншопи цікавих сцен із фільмів. Крім того, за можливістю відвідувати тренінги та курси підвищення майстерності.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!