Два тижні тому депутат міськради Ростислав Кукурудз публічно підняв питання ігрових автоматів в Івано-Франківську. З того часу управління торгівлі разом із міліцією перевіряє їхню діяльність. Адже в місті того достатньо, і всі, кому треба, про це знають. Чому ж вони досі функціонують?

Вісім хвилин – 32 гривні

Нагадаємо, як повідомляв Кукурудз, на вулиці Тролейбусній під вивіскою «Єдина державна лотерея» відкрився ігровий зал. Депутат запропонував створити комісію та перевірити законність роботи закладу. Минулого тижня ігровий зал на Галицькій, 112 перевірили (він знаходиться на куті Галицької-Тролейбусної, Кукурудз трохи помилився з адресою). Управління торгівлі з’ясувало, що там працює фізична особа-підприємець, діє на підставі ліцензії Мінфіну на проведення лотерей і має договір оренди на приміщення.

«Виникла дискусія на тему, чи це гральні автомати, чи це лотерея, – сказав керівник управління торгівлі Олег Ганчак на оперативній нараді, – тому вирішено дати запит на проведення експертизи».

Не чекаючи експертизи, «Репортер» вирішив сходити сам. Прийшли: вікна затемнені, двері щільно прикриті. Зала напівтемна, стіна завішана дзеркалами. У холодильнику пиво й солодка вода, поруч – чайник і кавоварка. Решту простору займають гральні автомати, їх більше десятка. За одним сидить чоловік, на виг­ляд за 40 років. Він не бачить нічого, крім автомату. Жодного разу, поки ми були в залі, він навіть не озирнувся…

У малесенькій будці сидить дівчина, поруч з нею – ще одна. Кажемо, що хочемо пограти в одному із автоматів. «Це термінал», – поправляє дівчина та пропонує обрати той, який подобається найбільше.

Спершу вирішуємо взяти № 11. Консультант каже, мінімальна сума – 20 грн. А як щодо № 13? Можна і цей, але тут мінімум – 100 грн. Ні, задорого, повертаємося до першого варіанту. Нам дають картку: розміром і виглядом як звичайна дисконтна чи банківська. На ній 20 грн.

Сідаємо за термінал. Багато всяких кнопочок, але зрозуміти можна швидко. Бо суть гри дуже проста. Натискаєш кнопку, перед очима крутиться рулетка, а потім випадають кілька картинок. Якщо буде п’ять однакових, то ви виграли. Наскільки великим може бути той виграш, ми так і не допитались…

Спробували ще один варіант. У терміналі – дуже схоже на лотерейний квиток. Багато різних квадратиків, ти їх відкриваєш (немов стираєш) і дивишся: плюс чи мінус? Якщо мінус, то гроші на картці віднімає, а плюс – додає.

Десь за 7-8 хвилин програли 32 грн. Досить.

Скаржнику краще назватися

Як каже начальник служби оперативного реагування Тетяна Клочко, після публікації про ігровий клуб мешканці міста майже щоденно інформують їхню службу про аналогічні заклади. Більше того, вони вимагають терміново направити туди комісію «на чолі з депутатом».

Люди називають кілька «найболючіших» точок: початок вулиці Лесі Українки, навпроти базару на Коновальця й на куті Мазепи-Січових Стрільців. «Одна жінка дзвонила й питала, чому ми не реагуємо, а міліція не виїжджає на виклики, тільки питає, де вона живе та як її звати, – зауважує Клочко. – Адже такий заклад працює під носом виконкому, й ніхто не реагує. Сказала, що там навіть є ломбард, і діти з дому крадуть коштовності, щоб туди ходити».

У міліції відповідають, що вони змушені питати, хто телефонує, а також реагувати на такі дзвінки. «Кожен дзвінок автоматично записується на архіватор, – кажуть у прес-службі УМВС, – там нічого не можна витерти чи перемотати. Через певний проміжок часу все це слухають в управлінні. Коли людина телефонує, то вона повинна назватися, адже бувають випадки, коли дзвонять просто так. Якщо бажає залишитися анонімом, то в міліції інформацію запишуть тільки для себе – далі це не піде».

У будь-якому разі міліція мусить реагувати на дзвінок. Якщо з’ясується, що черговий залишив це без уваги, то його можуть звільнити з роботи. «Такого не може бути, щоб не відреагували», – стверджує прес-служба УМВС.

Перед закритими дверима

За словами начальника управління торгівлі Олега Ганчака, робити рейд одразу після оперативки й доручення – безрезультатно. Адже журналісти одразу розпов­сюджують інформацію, тож підприємці перестраховуються: наприклад, просто закривають заклад. «Це я говорю про тих, що працюють незаконно, – зауважує Ганчак. – Якщо законно, то їм нема чого боятися».

Наприкінці минулого тижня вони провели ще один рейд, каже начальник управління торгівлі. Намагалися ввечері перевірити ті самі три «найболючіші» заклади: на вулиці Лесі Українки, Мазепи-Січових Стрільців і навпроти базару на Коновальця. Рейдова група складалася з податківців, міліції та управління торгівлі. Почали з клубу на Лесі Українки. Спершу півгодини чекали та спостерігали. Потім вивявили, що приміщення просто закрите. Склали про це акт і поїхали далі. З двома іншими було те саме.

«Є дві причини, чому так сталося, – говорить Олег Ганчак, – або вони не працюють, або регулярно читають ЗМІ. Як бачимо, деколи розголошення такої інформації не допомагає працювати, а навпаки. Бо якщо повідомлений, то озброєний. А перевіряти такі об’єкти непросто».

За словами Ганчака, управління торгівлі знову піде в рейд по цих закладах. Але коли – невідомо. Кажуть, журналістам краще про це не знати, бо надто галасливі. Але нагадаємо, у листопаді минулого року після такого нежданого візиту «Репортера» міліція закрила той же клуб на розі Мазепи й Січових Стрільців. Вилучили системні блоки, відкрили кримінальну справу. А тепер на цей заклад знову скаржаться.

Законно-незаконно, журналісти заважають працювати… Знаєте що? Поки законодавство діряве, а контролювальники, м’яко кажучи, не дуже рвуться відкривати очі, ділки від грального бізнесу почуватимуться у безпеці.