Після вимушеного переселення через російське вторгнення, подружжя Бойків з Донеччини, яке виховує 8 дітей та має 6 онуків, отримало нову домівку в Івано-Франківську завдяки державній програмі підтримки дитячих будинків сімейного типу, ставши одними з 14 подібних родин, що знайшли прихисток в Івано-Франківській області з початку повномасштабної війни.
Вимушене переселення та повернення в Україну
Історія родини Олега та Альбіни Бойків, які вже 17 років тому створили дитячий будинок сімейного типу в Донецькій області, є показовим прикладом стійкості та відданості своїм підопічним навіть у найскладніших життєвих обставинах, коли через військову агресію довелося залишити свій дім та шукати безпечне місце для великої родини.
“В нас дуже велика родина – 28 взагалі: 16 діточок, шість онуків, і ще чекаємо на одну дівчинку”, – розповідає Альбіна Бойко, яка разом із чоловіком після початку повномасштабного вторгнення спочатку вивезла дітей до Німеччини, де родина провела півтора року, а згодом прийняла рішення повернутися в Україну, обравши для постійного проживання саме Івано-Франківськ.
“Я приїхала сюди. У нас тут родичі. Ми приїхали сюди. Ми дуже хотіли повернутися додому, ну, в Україну. Мені так сподобалось це місто, і ми забрали всіх дітей, і ми залишились тут”, – пояснює своє рішення Альбіна Бойко, для якої важливо було створити для дітей стабільне та безпечне середовище після тривалого періоду невизначеності.
Історії дітей: від пережитих травм до нових можливостей
У дитячому будинку сімейного типу, який створили Олег та Альбіна Бойки, виховуються восьмеро дітей різного віку та з різним життєвим досвідом, проте всіх їх об’єднує спільне прагнення до родинного тепла та почуття захищеності, які вони знайшли у своїй великій сім’ї.
Тринадцятирічний Тимур, рідний син подружжя, добре пам’ятає день початку війни та драматичні обставини, за яких родина змушена була покинути рідний дім на Донеччині:
“Я проснувся від того, що мама та сестра начинать кричати, що війна почалась. Ну, перше дії – ми почули тільки маленькі зриви, потім, коли ми хотіли виїжджати з місця, то на нас атакували самольоти, та ракети літали над нашим домом, у нас криша чуть не зламалась”.
Незважаючи на травматичний досвід війни, хлопець з оптимізмом дивиться на своє теперішнє життя в новому місті та великій родині, де завжди можна знайти собі заняття до душі та спільника для різноманітних активностей:
“Можна багато з ким поспілкуватись на різні теми, можна пограти в що вгодно, можна піти на вулицю, погуляти по місту, десь пошукати нові пригоди, порибачити з братом”.
Шістнадцятирічна Марія, яка потрапила до сім’ї Бойків чотири роки тому, розповідає про свій шлях адаптації в новій родині та перші враження від знайомства з прийомними батьками:
“Я була в дитячому будинку, мені такі кажуть: ‘Одягайся, ми зараз тебе будемо фотографувати’. Я така думаю: ‘Типа, навіщо?’. А вони: ‘Ну, тебе хоче, на тебе хоче подивитись нова сім’я’. У мене почали трястись руки, я така думаю: ‘Нова сім’я, нічого собі’”.
Сьогодні дівчина почувається повноцінним членом великої родини Бойків: “Я дуже люблю свою сім’ю. У нас дуже багато сестер, братів, ну, прям дуже багато. Я всіх знаю на пам’ять, всі імена”.
Державна підтримка та нова домівка
Реалізація мрії родини Бойків про постійне житло в Івано-Франківську стала можливою завдяки державній підтримці та цільовому фінансуванню, спрямованому на забезпечення належних умов для функціонування дитячих будинків сімейного типу, які є важливою складовою системи захисту дітей, позбавлених батьківського піклування.
“Це вже не перший будинок, який ми відкриваємо. Вартість цього будинку – 7 мільйонів 200 тисяч гривень, і відповідно, це також є умови для того, щоб діти могли проживати. Для виховання дітей, а ми бачимо, який зараз жорстокий час, дуже важливо акцентувати увагу саме на вихованні дітей, на вихованні молоді”, – зазначають представники місцевої влади, які опікуються питаннями забезпечення житлом переміщених дитячих будинків сімейного типу.
Статистика свідчить про масштабність підтримки таких родин на Прикарпатті:
“На сьогодні в Івано-Франківській області проживають 14 дитячих будинків сімейного типу, які перемістилися до нас з часу повномасштабного вторгнення, в яких виховується 121 дитина-вихованець, тобто, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування”.
У 2024 році на створення належних умов для таких родин в Івано-Франківській області було спрямовано значні кошти: “В минулому році за кошти державної субвенції було спрямовано на нашу область більше 30 мільйонів і придбано п’ять житлових будинків”.
Плани на майбутнє та мрії дітей
Місцева влада запевняє, що підтримка родини Бойків не обмежиться лише наданням житла, але включатиме комплексний супровід та допомогу в різних аспектах життєдіяльності:
“Ми будемо підтримувати і надавати свою допомогу надалі. Багато ще звичайних, якихось поточних, життєвих, рутинних обставин у родини виникає, ми будемо старатися допомагати, підтримувати. Ми будемо дбати про освіту, медичне обслуговування, всі потреби дітей”.
Самі ж діти, незважаючи на численні випробування, які випали на їхню долю, зберігають оптимізм та мріють про мирне майбутнє:
“Сьогодні у дітлахів лише одна мрія – є мрія поїхати додому, коли війна закінчиться, та й з цією родиною поїхати відпочивати десь на море”.
Поки родина Бойків облаштовується на новому місці, місцева влада продовжує реалізацію програм підтримки дитячих будинків сімейного типу, створюючи на Прикарпатті надійний тил для тих, хто, незважаючи на випробування війною, не припиняє дарувати любов та турботу дітям, які потребують сімейного затишку.
