Про перенесення Івано-Франківського комунального асфальтного заводу міський голова Віктор Анушкевичус говорив ще у 2009-му році. І лише з приходом фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківську міську раду вдалося це зробити. Правда, не до кінця. Замість перенесення – ліквідація. На заміну комунальному заводу – приватна структура, яка заробляє шалені гроші на ремонті доріг в обласному центрі.

Комунальний асфальтний завод в Івано-Франківську обіцяли винести за межі міста. Звільнену територію захотіли забудувати багатоповерхівками. Інвестором будівництва нового житла виступили ВАТ «Харчосмакова фабрика». Таке рішення в 2011 році прийняв міський виконавчий комітет Івано-Франківська. Офіційна причина – виробництво, яке розташоване в центральні частині міста, завдає шкоди екології та здоров’ю мешканців обласного центру.

«Перенесення асфальтного заводу плануємо зробити у період міжсезоння, на протязі шести місяців, – говорив тоді міський голова Віктор Анушкевичус. – До жовтня комунальне підприємство ще працюватиме. Тим часом інвестор має представити перелік земельних ділянок. Вже на засіданні виконавчого комітету, після остаточного погодження, будуть надані усі дозволи по перенесенні підприємства».

Згодом керівник фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді Роман Онуфріїв пообіцяв, що в Івано-Франківську буде новий асфальтний завод, який ефективно працюватиме за новітніми технологіями. «Ми мусимо і я буду намагатися докладати максимум зусиль, щоб на початок весняного сезону ремонту доріг місто мало асфальтний завод», – говорив тоді Онуфріїв на прес-конференції.

В листопаді 2011 року створили ліквідаційну комісію, яка припинила діяльність комунального асфальтного заводу. Тоді заступник міського голови Івано-Франківська з економічних питань Любомир Слободян пояснив, що  економічно недоцільно «вибивати» дотації для погашення кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства, а також по виплаті зарплати працівникам. Окрім того, технологічне обладнання на заводі застаріле і потребує теж чималих капіталовкладень.

В результаті, замість перенесення комунального асфальтного заводу за межі Івано-Франківська його просто ліквідували. Під приводом захисту екології та здоров’я іванофранківців «народні умільці» ліквідували комунальне підприємство, а звільнену територію віддали під забудову. Аплодуємо стоячи!

Згодом голова фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді Роман Онуфріїв доводить, що «слова на вітер не кидає». У 2012-му році в Хриплинській промисловій зоні біля Івано-Франківська створюється приватний асфальтний завод, який працює в парі з новоствореним приватним підприємством ТОВ «Івано-Франківськавтодор». Під час ліквідації комунального заводу та створення приватного асфальтного заводу міська влада використовує асфальт служби автомобільних доріг в області, чий завод знаходиться в приміському селі Ямниця.

ТОВ «Івано-Франківськавтодор» реєструється на початку 2012-го року. Згідно відкритих джерел, засновниками підприємства виступили депутат Надвірнянської міської ради, що висувався від партії «Сильна Україна» Ігор Возний та підприємець Андрій Шуневич. 29 лютого 2012 році ТОВ «Івано-Франківськавтодор» отримує ліцензію на будівництво. Уже з серпня 2012-го року фірма почала вигравати тендери, за рік отримавши підрядів на 19,51 млн грн.

Цього ж 2012-го року фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді заявляє про започаткування нової технології ремонту доріг і називає його «вибірковим капітальним ремонтом». Прикладом нової технології ремонту доріг стає вулиця Гординського в Івано-Франківську.

Вибіркові капремонти доріг у 2012-му році виконувалися за новою для Івано-Франківська технологією із застосуванням так званої щебенево-мастикової асфальтобетонної суміші ще на декількох вулицях: Пулюя, Тролейбусна, Південний Бульвар, Володимира Великого, Вовчинецька.

«У такій суміші з кубовидного щебеню у півтора рази більше бітуму, є спеціальні мінеральні додатки, вона міцніша, забезпечує краще зчеплення коліс з покриттям, служитиме довше, не буде «плисти» під дією навантажень, а, отже, на дорозі не утворюватимуться «колії» – це все у свої «заслуги» вкотре записала фракція ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді.

Усі ці роботи виконує підрядник ТОВ «Івано-Франківськавтодор», не маючи попередньо жодного досвіду у веденні подібних робіт. Але це не заважає підприємству вигравати тендери.

Асфальт постачає новостворений приватний асфальтний завод. Окрім ТОВ «Івано-Франківськавтодор», послугами цього заводу користувалося й франківське комунальне підприємство «Дорожнє ремонтне експлуатаційне управління», заступником начальника якого є депутат міськради від ВО «Свобода» Віталій Бурко.

Такі вихваляння місцевих «свободівців» (створення «сучасного» асфальтного заводу та запровадження «інноваційного» методу ремонту доріг в Івано-Франківську» – авт.) не могли не зачепити самолюбство окремих депутатів Івано-Франківської міської ради. Єдиним, хто відкрито виступив із заявою став амбіційний депутат міськради Юрій Соловей.

У коментарі газеті «Галицький Кореспондент» у серпні 2012-го року Соловей заявив, що на ремонті доріг в Івано-Франківську фракція ВО «Свобода» в міськраді відмиває гроші. Мовляв, до створення фірми ТОВ «Івано-Франківськавтодор», яка виграла тендер на ремонт доріг, має відношення голова фракції «Свобода» в Івано-Франківській міській раді Роман Онуфріїв.

«Кошти на ремонт доріг акумулюються на асфальтному заводі. Тобто, логіка «Свободи» була в тому, щоби закрити наш колишній асфальтний завод, бо це комунальне підприємство. На ньому ти нічого не «заробиш», і вони його успішно угробили минулого року. Минулого року возили асфальт з Надвірної, за той час поклали свій завод у Хриплині», – говорив тоді у 2012-му році депутат Івано-Франківської міської ради Юрій Соловей. Проте заява Юрія Солов’я не завадила ТОВ «Івано-Франківськавтодор» 18 грудня 2012-го року виграти ще один тендер на ремонт івано-франківських доріг на 5 мільйонів гривень.

Весною 2013-го року в Івано-Франківську дороги зійшли разом із снігом. В березні секретар Івано-Франківської міської ради, представник фракції ВО «Свобода» в міськраді Микола Вітенко на вулиці Галицька провів прес-конференцію, присвячену старту ремонтних робіт дорожнього покриття в місті. Тоді дороги ремонтували 4 бригади вищезгаданого комунального підприємства «ДРЕУ», а асфальт підприємству постачав приватний асфальтний завод.

«Робота депутатів при формуванні бюджету, а також їх ініціативність посприяли тому, що місто забезпечене «холодним асфальтом» хорошої якості та в достатній кількості для того, щоби приступити до робіт при першій же можливості», – переконував Вітенко.

Заступник керівника КП «ДРЕУ», «свободівець» Віталій Бурко підтвердив, що асфальт беруть у приватного асфальтного заводу. Ціна однієї тони асфальту – 1 700 гривень. При цьому, Бурко зазначив, що таке «латання» – це тільки тимчасовий захід. «Холодне асфальтування вибоїн – це не повноцінний ремонт, а тільки захід для забезпечення тимчасового комфорту, для безпеки водіїв і пішоходів».

«Навіщо двічі ремонтувати одну й ту саму вулицю?», – спитаєте ви. На це питання ми відповіді дати не можемо. Але секретар Івано-Франківської міськради Микола Вітенко відповів тоді на не менш цікаве запитання. У ході спілкування з журналістами, Вітенко обмовився, що керівником приватного асфальтного заводу є Андрій Шуневич… Той самий, який офіційно керує ТОВ «Івано-Франківськавтодор».

Що ж до амбіційного Юрій Солов’я, то депутат міськради в подальшому жодним чином не згадує свою заяву про «відмивання» грошей фракцією ВО «Свобода» на чолі з Романом Онуфрієвим. Навіть на прохання знову повторити сказане у 2012-му році, уже весною 2013-го року ухиляється від відповіді.

28 серпня 2013-го року управління капітального будівництва Івано-Франківського міськвиконкому за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Івано-Франківськавтодор» на здійснення капітального ремонту вулиці Галицької за 5,74 мільйона гривень.

Єдиним допущеним до участі конкурентом фірми на цьому тендері було ТОВ «Шляхбуд-ЛІМ». Цю фірму зі статутним капіталом 1 100 грн. заснував у травні минулого року Ігор Лучко. На попередніх виграних фірмою конкурсах єдиним конкурентом був сам Ігор Лучко як приватний підприємець.

12 вересня 2013-го року управління капітального будівництва Івано-Франківського міськвиконкому за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Івано-Франківськавтодор» на роботи з вибіркового капітального ремонту вулиці Василіанок на 3,24 мільйони гривень.

Таким чином, ТОВ «Івано-Франківськавтодор» за неповних 2 роки виграє тендерів в Івано-Франківську на 22,75 мільйони гривень. При цьому, Андрій Шуневич жаліється на постійне недофінансування, але продовжує працювати в борг…

Протягом всього цього часу асфальт постачає приватний асфальтний завод, який створений за ініціативи фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міській раді. Приватний завод мав би бути альтернативою «морально застарілому» комунальному заводу. Як ми пам’ятаємо, комунальний асфальтний завод успішно ліквідували, а на його території запланували будівництво багатоповерхівок.

Але хто очолює цей приватний асфальтний завод, де його юридична та фактична адреса, яка його юридична назва – невідомо. Дані в Інтернеті відсутні. Франківські «комунальники» уникають відповіді. Тут пригадуються слова секретаря Івано-Франківської міськради, «свободівця» Миколи Вітенка, який навесні 2013-го року обмовився, що директором асфальтного заводу є Андрій Шуневич. Але чи дійсно це так? Напевне сказати не можемо…

Керівник ТОВ «Івано-Франківськавтодор» Андрій Шуневич, який часто зауважує у коментарях франківським ЗМІ про борги перед асфальтним заводом, не захотів називати юридичну назву приватного підприємства, яке постачає йому асфальт.

«Це не та інформація, яку би я хотів розголошувати. Рекламу фірмі, з якою ми працюємо я робити не хочу, а постачальником може бути будь – хто – ми тут необмежені. Не боюсь, але ми винні постачальнику багато коштів і вони нам винні, в них і так багато через нас проблем, не потрібно, не хочеться робити їм реклами і додавати зайвих клопотів, і так скрутна фінансова ситуація», – сказав Андрій Шуневич.

Трохи пізніше Андрій Шуневич повідомив, що він поспілкувався з директором асфальтного заводу, і той готовий поспілкуватися з журналістами. Єдина умова – через електронну пошту фірми ТОВ «Івано-Франківськавтодор». При цьому Андрій Шуневич відмовився називати ім’я цього директора. Ще раз аплодуємо стоячи і плачемо від сміху.

Зі слів Шуневича складається враження, що приватний асфальтний завод, будівництво якого ініціювала фракція ВО «Свобода» в міськраді – таємниця за сімома замками. Ця таємниця оповита легендами, переказами, припущеннями та гіпотезами. Але ця «таємниця» продовжує працювати та постачати івано-франківських підрядників і комунальне підприємство «ДРЕУ» асфальтом. При цьому роботу ТОВ «Івано-Франківськавтодор» та «високоякісний» асфальт, виготовлений за новітніми технологіями приписує собі у заслуги фракція ВО «Свобода» в міськраді.

В результаті.

Комунальний асфальтний завод ліквідований. Його територію віддали для забудови. Створено приватне підприємство «Івано-Франківськавтодор», яке без досвіду ведення робіт почало вигравати тендери. Заявлено про створення приватного асфальтного заводу, який обслуговує потреби Івано-Франківська. Чому заявлено? Немає жодних фактів, що підтверджують його існування – лише слова міських «свободівців» і Андрія Шуневича.

Дозволимо собі озвучити одну із легенд, яка передається з уст в уста серед іванофранківців. Відштовхуючись від слів депутата міськради Юрія Солов’я, сказаних у 2012-му році, можемо припустити, що і «міфологічний» асфальтний завод, і ТОВ «Івано-Франківськавтодор» створені керівником фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській міські раді Романом Онуфріївим. Керівниками цих структур поставили просто найманих працівників, які виконуватимуть завдання і вказівки «зверху».

Зауважимо, що Роман Онуфріїв свого часу особисто запропонував Вадиму Войтику очолити комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр». Не виключено, що така ж пропозиція надійшла й Андрію Шуневичу, який, зауважимо, є хорошим товаришем Войтика. Припускаємо, що створені Романом Онуфріївим структури, під керівництвом інших осіб успішно провадять свою діяльність в Івано-Франківську та виграють тендери.

Та ж сама легенда говорить, що «свободівська» більшість в Івано-Франківській міськраді дала можливість створеним структурам виграти не один тендер.

Згідно цієї легенди стає зрозуміло, чому підприємство ремонтує дороги в борг, незважаючи на борги казначейства. Адже дуже скоро на Україну знову «зваляться» місцеві вибори, а партії «Свобода» в міськраді необхідно показувати позитивну роботу в місті «будь – якою ціною».

Звичайно, усе це легенди. Але, як відомо, кожна легенда базується на історії.

Але сказані слова у 2012-му році Юрій Соловей уже не повторить: «Кошти на ремонт доріг акумулюються на асфальтному заводі. Тобто, логіка «Свободи» була в тому, щоби закрити наш колишній асфальтний завод, бо це комунальне підприємство. На ньому ти нічого не «заробиш», і вони його успішно угробили минулого року. Минулого року возили асфальт з Надвірної, за той час поклали свій завод у Хриплині». Час пройшов, а свою думку не змінюють лише дурні.

І дозвольте ще одне пророцтво.

Наступного тижня (а може встигне ще й цього – авт.) Івано-Франківська міська організація партії ВО «Свобода» виступить із заявою. У ній «Свобода» розповість, що на чесну і доблесну партію, яка піклується життям міста та робить все для покращення життя громади, зводять наклепи. Скаже, що останнім часом в ЗМІ почала поширюватися відверто неправдива інформація, котра стосується депутатів від ВО «Свобода» рад різних рівнів. Заявить про брехливість подібних статей, які створені спеціальними «журналістами» на замовлення спеціальних установ для ведення кампанії з дискредитації спеціально їхньої політичної сили. Що ведеться цілеспрямована кампанія «очорнювання» та оббріхування…

Але ми, як християни, у пророцтва ж не віримо?