Міжнародний гуцульський фестиваль (International Hutsul Festival) — це фольклорно-етнографічний фестиваль, який щорічно відбувається в одному з міст Гуцульщини, починаючи з 1991 року.
У рамках фестивалю 30 серпня у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка відбулась Міжнародна науково-практична конференція “Елементи нематеріальної культурної спадщини – сутнісна основа сучасних гуцульських традицій”, пишуть Версії з посиланням на Дзеркало медіа.
Понад сорок учасників конференції з різних куточків України та близького зарубіжжя вели мову про важливість збереження нематеріальної культури гуцулів, їх традицій, звичаїв і народного мистецтва.
Своєрідність традицій обрядово-календарного й родинного циклів Гуцульщини і унікальність народних художніх ремесел та одягової культури гуцулів, артефакти сучасних фольклорних виконавських практик горян (словесних, музичних, пісенних, хореографічних тощо), їх самобутні особливості господарювання та побуту – ось головні теми наукової дискусії.
Представницькою була делегація Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського. Генеральний директор Ярослава Ткачук взяла участь в обговоренні проблем конференції. Тут відбулася й перша презентація щойно виданого музейного журналу “Гуцульщина і Покуття”. Нове видання репрезентували шеф-редактор Ярослава Ткачук та його головний редактор Олександр Масляник.
Організаторами та модераторами роботи конференції виступили директор Учбово-методичного Центру культури Буковини Микола Шкрібляк та завідувачка науково-методичного кабінету УМЦКБ Іванна Стеф’юк.
31 серпня, в суботу, фестивальна хода-єднання вирушила від Вижницької РДА до головної сцени стадіону «Черемош», де відбулося урочисте відкриття. Вже традиційно Івано-Франківщину було представлено найчисельнішими делегаціями Коломийського, Верховинського, Косівського і Надвірнянського районів.
У конкурсній програмі головними були театральний, фольклорний, пісенний, музичний, хореографічний жанри, номінація “Кіно та фотомистецтво”, конкурс читців-гумористів та солістів-виконавців обрядової гуцульської співанки (дримбарів, коломийкарів). Гуцульське декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво можна було переглянути у «Містечку майстрів» на Площі Героїв Майдану. Діяв гуцульський письменницький портал (презентація книг письменників, які пишуть на гуцульську тематику та на гуцульському діалекті).
Увечері на центральній сцені фестивалю відбулося нагородження переможців і учасників фестивалю, гала-концерт за участі кращих колективів з районів Гуцульщини та гостей фестивалю.
У неділю, 1 вересня, на центральній сцені проведено закриття фестивалю і передача його естафети наступному гуцульському місту. У 2020 році цю феєрію прийматиме Косів.
Під час цьогорічного фестивалю у Вижниці встановлено своєрідний одяговий рекорд України: на одній локації зібралися 184 людини, вбраних у гуцульський кептар. Такий рекорд в Україні встановлено вперше.
Серед родзинок фестивалю був також показ автентичного та стилізованого гуцульського одягу. Свої національні строї представили жителі сіл Іспаса, Банилова, Чорногузів, Мигового, міста Вашківців, а також Путильщини та Косівщини. Продемонструвати своє національне вбрання приїхали колективи з Болгарії та Латвії.
У рамках фестивального дійства відкрито виставку Заслуженого діяча мистецтв України Миколи Рибенчука та його дружини Людмили Рибенчук під назвою “Священна Гуцульщина”.
XXVI Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці переконливо продемонстрував, що гуцули, як субетнос українського народу, є палкими патріотами України, які зберігають і примножують традиції та звичаї своїх великих предків.
