Засуджений майже рік неодноразово та систематично вчиняв розпусні дії стосовно своєї малолітньої, а згодом такої, яка не досягла шістнадцятирічного віку доньки і в грудні 2017 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, всупереч її волі, із застосуванням погроз фізичним насильством та з використанням її безпорадного стану, вступив з нею у статеві зносини.
Захисник обвинуваченого подала апеляційну скаргу, в якій оскаржує вирок суду, у зв’язку з надто суворим покаранням і просила суд, призначити обвинуваченому більш м’яке покарання, з урахуванням ст. 69 КК України.
Заступник прокурора Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду незаконним, у зв’язку з м’якістю призначеного покарання.
З’ясувавши обставини провадження, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги захисника та прокурора слід залишити без задоволення.
Вина обвинуваченого у вчиненні даних злочинів підтверджується наведеними у вироку доказами, яким суд дав правильну оцінку.
Обставин, які би пом’якшували покарання підсудному не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання підсудному суд визнав вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп’яніння, а також вчинення особою злочину передбаченого ст. 156 ч. 2 повторно, зокрема вчинення тотожних діянь не об’єднаних одним умислом.
Отже, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів не знайшла підстав для застосування ст. 69 КК України та пом’якшення покарання обвинуваченому.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області апеляційні скарги захисника та прокурора в даній справі залишені без задоволення, вирок Богородчанського районного суду від 31.05.2018 року щодо засудженого – без змін.
Ухвала набирала законної сили з моменту її оголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
