Результат пошуку зображень за запитом "Франківськ облрада"

Рішення про заборону російськомовних книг, кіно, музики на Прикарпатті депутати пояснюють “захистом українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора та подоланням наслідків тривалої мовної русифікації”. Проект рішення підготували у відповідь на “численні звернення патріотичних та ветеранських громадських організацій”, пишуть Версії з посиланням на КУРС.

Цим рішенням на Прикарпатті запровадять мораторій на “публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах до моменту повного припинення окупації території України”.

Спеціально створена міжвідомча робоча група буде вести роз’яснювальну роботу про цей мораторій. Органам місцевого самоврядування в області депутати рекомендуватимуть ухвалити такі ж рішення.

Зазначимо, такий мораторій вже прийняли у Надвірній.

Рішення про заборону російськомовного культурного продукту, які вже підтримали Львівська, Тернопільська і Житомирська облради, експертне середовище оцінило критично.

Так, експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський зазначає, що ці рішення є очевидно протизаконними, суперечать чинним Конституції та законам України, міжнародному праву та зрештою здоровому глузду.

Такого поняття як “російськомовний культурний продукт” українське законодавство не містить. Тлумачення не дають і документи, вже прийняті облрадами. Закон про культуру оперує поняттям “вітчизняний (національний) культурний продукт”, яке відсилає до національного виробника культурних благ та цінностей.

“Однак у рішеннях рад використовується термін “російськомовний”, що робить його відмінним поняттям, оскільки за логікою при його використанні взагалі не має значення виробник. Іншими словами, забороненим може бути й національний культурний продукт, створений російською мовою”, – зазначає Яворський.

Він наголошує, що жодними законодавчими актами облради не наділені жодними повноваженнями у регулюванні цієї сфери.

Більше того, стаття 10 Конституції України без жодних винятків гарантує в Україні “вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”. Це право не обумовлене, не має ніяких винятків і не може бути обмежене.

Ради посилаються на визнання Російської Федерації країною-агресором, однак ідеться не про заборону продукції, виробленої в цій країні. Йдеться про заборону продукції російською мовою, що є суттєво відмінним поняттям, оскільки забороняє в тому числі й товари, вироблені в Україні.

“Тому така огульна бланкетна заборона російськомовного продукту не веде до захисту національного суверенітету чи територіальної цілісності”, – констатує експерт та називає такі мораторії прямою дискримінацією громадян за мовною ознакою.

Посол Канади в Україні Роман Ващук розкритикував рішення Львівської обласної ради заборонити російськомовний культурний продукт в регіоні, назвавши це рішення упередженим і дискримінаційним, передає Європейська правда.

“Заборона Львівської області, як це сформульовано, є упередженою, дискримінаційною, і це просто дурниця. І я кажу це як діаспорний носій української мови та послідовний борець за позитивні дії щодо культурних продуктів цією мовою, а також за різноманіття”, – написав Ващук у своєму Twitter.

Відомий блогер Олексій Копитко розповідає, що проекти рішень в усіх областях просували представники ВО “Свобода”. Він називає ці мораторії “бомбою заповільненої дії”.

“Тому що всі ці рішення будуть скасовані у суді. При цьому не просто так, а за вже поданими клопотаннями “Українського вибору” всіма улюбленого товаріща Медведчука. І далі розпочнеться захоплюючий пінг-понг між “захисниками” української мови від агентів Кремля і борцями за права російськомовних проти “нацистів”, – пише Копитко.

Він прогнозує, що такі кроки розпалять істерику у суспільстві та можуть завадити прийняттю закону про функціонування української мови як державної. Крім того, загострення мовного питання сприятиме мобілізації людей, після чого заспокоїти їх буде вже тяжче.

Письменниця Лариса Ніцой категорично заперечує критичні оцінки експертів. “Наведу приклади: коли Литва, Латвія та Естонія багато років тому обмежили у своєму інформаційному просторі російську мову, чого в Україні й досі немає, то я запитала у них: а як Європа на це відреагувала? Мені представники цих трьох країн, якими я мандрувала, відповіли, що ЄС висловлювала стурбованість. Однак ці країни їм чітко відповіли, що вони були в окупації, що їхні мови на межі зникнення, що російська мова – це мова окупанта, яка їм загрожує. Ця відповідь Європу задовольнила. І таким чином ці три країни шляхом обмеження використання російської мови з часом перейшли на навчання у школах винятково своєю мовою.

Ми йдемо тим самим шляхом, тому до невдоволення іноземних дипломатів треба спокійно ставитися.  На місці нашої дипломатичної служби я б приготувала їм адекватну відповідь про те, що ми були в окупації та нашій мові загрожує засилля російськомовного контенту. Розумієте, поведінка міжнародної спільноти є логічною: вони завжди люблять заявляти, що вони проти дискримінації. Ми повинні ставитися до цього адекватно і роз’яснювати їм свою позицію, кажучи, що у цьому немає ніякої дискримінації”, – зазначила Лариса Ніцой.