У новій книзі “Таборові діти” франківської письменниці Любові Загоровської зібрані унікальні свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Авторка розповідає про те, як вдалося зібрати ці спогади та чому важливо зберегти пам’ять про ті страшні події.
Франківська письменниця Любов Загоровська, відома за книгою “Моя УПА”, презентує свою нову працю під назвою “Таборові діти”. У ній зібрані свідчення людей, які в дитячому віці пережили репресії радянської влади.
“Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання”, – розповідає Любов Загоровська.
Особливістю книги є те, що вона писалася на основі свідчень людей, які вже у поважному віці. “Кожна людина запам’ятовує якісь свої, особливі моменти: чи то запах яблука, чи бабцину хустку, яку вдалося зберегти впродовж багатьох років, чи смак хліба з остюками, які ранили ясна… От із цих особливих спогадів і складається загальна картина того, що витримали ці діти”, – ділиться авторка.
За її словами, ціле покоління людей зазнало величезної психологічної травми, переживши в дитинстві нелюдські умови репресій, а потім підсвідомо передавши цю травму своїм нащадкам.
Книга “Таборові діти” – це не лише збірка унікальних свідчень, а й важливий документ епохи, який показує справжнє обличчя радянського режиму. Вона нагадує нам про темні сторінки нашої історії, які не можна забувати, щоб не допустити повторення подібного в майбутньому.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
