“Зазвичай такі маніпуляції виконуються з пункціями в ногу, та через попереднє хірургічне втручання ми вже не могли цього зробити. Оскільки пацієнт 10 років тому у м. Луганськ мав операцію з приводу облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок. Хворому було проведено аорто-стегнове біфуркаційне шунтування, яке виконується при закритті обидвох клубових артерій, тоді пришивається так званий біфуркаційний протез, відомий серед пацієнтів як “штани”.

Тому було обрано доступ з руки, – говорить судинний хірург ОКЛ, асистент кафедри загальної хірургії ІФНМУ Андрій Пілюх. – Складність операції полягала в тому, що плечова артерія є значно тонша і є ризик тромбозу. Та попри усі труднощі тільки цей варіант доступу в цій ситуації був можливий”, – передає прес-служба Івано-Франківської ОДА.

За словами оперуючого хірурга, пацієнт поступив в обласний медичний заклад з діагнозом “стеноз лівої ниркової артерії 90%”.
“У здорової людини ці судини відкриті і при доброму функціонуванні кровопостачають нирку, – додає спеціаліст. – Ця  патологія, яку ми діагностували у хворого, є однією з найбільш значущих проблем в нефрології, яка розвивається внаслідок вроджених і набутих змін артеріальних судин, що призводять до зниження ниркового кровотоку та розвитку нефрогенної гіпертензії. У цього пацієнта тиск зріс до 230/130 мм рт. ст.” Слід зазначити, що при такому діагнозі артеріальний тиск не корегується медикаментозно, допомагає тільки оперативне втручання. І лікарі обрали ендоваскулярний метод хірургічного лікування, який проводився під контролем нещодавно встановленого у лікувальному закладі ангіографа і виконувався малоінвазивним шляхом.

“Таке хірургічне втручання дозволяє без великих розрізів потрапити у місце захворювання, – повідомляє Андрій Пілюх. – У ході процедури ми вводили спеціальний катетер у судину руки під місцевим знеболенням і проводили до місця звуження артерії. Потім у судину вводили спеціальне пристосування (стент), що розширює просвіт судини – це призводить до відновлення нормального кровотоку. Процес установки стента контролювався за допомогою рентгенівського монітора. Для впевненості закріплення стента на судинній стінці балончик роздувався кілька разів. Про високу ефективність операції повідомили добрі показники креатеніну і зниження тиску у пацієнта – до 140 мм рт. ст.”

Оскільки операція припала на п’ятницю, то хворий був виписаний у понеділок. У подальшому пацієнт спостерігається та ведеться кардіологом за місцем проживання.

Як відзначають фахівці судинної хірургії, основним економічним ефектом стентування є значне скорочення тривалості перебування хворого в стаціонарі і швидше повернення до активного способу життя.