Чоловік переконаний, лише постійне навчання та вдосконалення навиків дозволяють професійно виконувати свою роботу, пишуть Версії з посиланням на АТ “Івано-Франківськгаз”.

ВАША ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВ’ЯЗАНА З НАФТОГАЗОВОЮ СФЕРОЮ, ПРОТЕ ФАХ ВИ НЕОДНОРАЗОВО ЗМІНЮВАЛИ.

Так. Навчався я в Івано-Франківському інституті нафти і газу за фахом буріння нафтових та газових свердловин. За спеціальністю і розпочав свою діяльність. Першим місцем роботи було Стрийське управління бурових робіт, яке освоювало Богородчанське газосховище – одне з найбільших газосховищ в Європі. Загалом мені довелось розбурити 169 скважин!
Потім був Афганістан. Працював там, як і багато інших українців, буровиком на газовій свердловині. Газ подавався на завод в місті Шеберган для переробки в азотні добрива, які користувались попитом навіть в Західній Європі.

Світлина від АТ "Івано-Франківськгаз".

В АФГАНІСТАНІ ТОДІ ТРИВАЛА ВІЙНА. НЕ СТРАШНО БУЛО?

Особливо запам’ятався листопад 1987 р. Бурову обстріляли з ракетних комплексів. Тоді ми, напевно, перший раз в житі зрозуміли на скільки все реально небезпечно! Що стосується виробничих питань, був випадок, коли довелось ліквідовувати аварійну ситуацію. Одна з свердловин, яка була недіюча, почала «проявлятись». Тобто почався витік газу, який міг спровокувати вибух. І я з напарником терміново проводили роботи з припинення неконтрольованого «газопроявлення».

В ЯКИХ КРАЇНАХ ВИ ЩЕ ПРАЦЮВАЛИ?

Життя так склалося, що 4 роки працював в Америці, в Нью-Йорку. Щоправда не за фахом. Зрозуміло, що для цього необхідно було отримати кваліфікацію цієї країни, тому займався будівництвом.

ЗАРАЗ ВИ ПРАЦЮЄТЕ МЕТРОЛОГОМ В «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗІ». ЧОМУ ЗМІНИЛИ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ?

Це відбулось, можна сказати, випадково. Коли прийшов працевлаштовуватись на роботу в «Івано-Франківськгаз», зрозумів, що робота буде пов’язана з обліком газу на 40 найбільших підприємствах області. І мене це зацікавило.

Спочатку працював у відділі обліку природного газу на газо-розподільчих станціях, був заступником начальника відділу. Ми перевіряли достовірність надходження газу в наші мережі за допомогою 84 вузлів обліку газу на ГРС, які розташовані в нашій області. Наразі начальник відділу обслуговування вузлів обліку газу. На даній посаді працюю приблизно 5 років.

Зараз з упевненістю можу сказати, метрологія мені дуже сподобалась. А для того, щоб бути компетентним в цій справі, треба безумовно вчитись. Тому відвідував курси в Києві і у Львові. Отримав не лише відповідні сертифікати, а головне – знання.

Світлина від АТ "Івано-Франківськгаз".

ДЛЯ ТОГО ЩОБ БУТИ ХОРОШИМ МЕТРОЛОГОМ, ЩО НЕОБХІДНО?

Передусім, потрібен досвід. Я, вважаю, що хоча б 3-5 років необхідно попрацювати за спеціальністю, для того щоб зрозуміти: як правильно організувати свою роботу. Велике значення має кваліфікація, тому організовуємо тренінги та курси для наших працівників. А ще, постійно вчимося, щоб метрологія була правильна, системна і давала перспективу для розвитку нашого підприємства.

У ВАС УЖЕ ДИНАСТІЯ ГАЗОВИКІВ: СИН ТЕЖ ПІШОВ ВАШИМ ШЛЯХОМ

Так. Син пішов по моїй стезі, але він шукає нафту і газ на шельфових зонах світового океану, включаючи абсолютно всю водяну поверхню. Згідно його висновків та розробок добувають нафту та газ. Він морський геофізик. Внучки творчі особистості, займаються танцями.

 

ВАС В «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗІ» ЗНАЮТЬ НЕ ЛИШЕ ЯК ФАХОВОГО МЕТРОЛОГА, А Й ЯК УЧАСНИКА ХОРУ…

Одне з моїх хобі – це участь у хоровому колективі «Стожари». Це, напевно, почалось ще з Америки. Мій товариш, після 12 годин роботи ходив співати до хору «Думка», який виступав не тільки в Нью-Йорку, але по всій Америці. І він казав, що в житті для нього найголовніше – це возвиличувати свою батьківщину за допомогою віршів, пісень, різних думок. На мене це справило враження. Тому коли на підприємстві був створений хор, я із задоволенням вступив до нього. Мій типаж підходить під царя у вертепі, тому щороку граю цю роль. Ще ми сім’єю та друзями напередодні Старого Нового року, на Маланки, ходимо щедрувати.

Цю традицію ми зберігаємо близько дев’яти років.

Ще одне хобі – готувати. Коли працював в Афганістані багато колег було з Середньої Азії: узбеки, таджики, татари. Всі чудово готували свої національні страви. У них я й навчався. Маю улюблені страви для приготування: плов та шашлик. При нагоді, пробую нові рецепти.
Окрім того, в сезон катаюсь на лижах, залучив до цього всю рідню

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!