Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі трьох молодих людей, які впродовж січня-лютого 2024 року здійснювали напади на випадкових перехожих у різних районах міста, знімаючи свої дії на відео для підвищення популярності в соціальних мережах.
27 лютого 2025 року Івано-Франківський міський суд розглянув кримінальне провадження, в рамках якого трьом особам було висунуто обвинувачення у вчиненні хуліганства за ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень.
За матеріалами справи, протягом січня-лютого 2024 року троє молодих людей вчинили серію нападів на випадкових перехожих у громадських місцях Івано-Франківська. У більшості випадків зловмисники використовували сльозогінний газ, розпилюючи його в обличчя потерпілим, після чого завдавали ударів руками, ногами або заздалегідь підготовленими предметами, зокрема телескопічною битою.
“Здійснював хуліганські дії, щоб набрати популярності в соцмережах. На момент вчинення не усвідомлював наслідків своїх дій, про що зараз шкодую”, – пояснив один з обвинувачених під час судового засідання.
Інший обвинувачений зазначив:
“Безпосередньо завдавати тілесних ушкоджень старшим людям не мав наміру. Однак, вчиняв вказані хуліганські дії з метою підвищення статистики переглядів відео в соцмережах. Про що зараз шкодую та усвідомлюю неправомірність своїх дій”.
Згідно з матеріалами справи, першими жертвами зловмисників стали двоє перехожих, на яких було здійснено напад 20 січня 2024 року біля будинку №19А на вулиці Хіміків. 26 січня одним із зловмисників було скоєно напад на неповнолітню дівчину на вулиці Дорошенка. 3 лютого двоє обвинувачених напали на чоловіка поблизу магазину “ALL маркет” на вулиці Сухомлинського. 4 лютого було скоєно ще два напади: біля одного з будинків на невказаній у вироку вулиці та поблизу будинку №2 на вулиці Сухомлинського. Останній епізод стався 7 лютого на вулиці Івана Павла ІІ.
Внаслідок нападів потерпілим було завдано легких тілесних ушкоджень, у деяких випадках – з короткочасним розладом здоров’я. За даними судово-медичних експертиз, жертви отримали рани голови, хімічні опіки очей, синці та садна різних частин тіла.
Всі троє обвинувачених повністю визнали свою провину, активно сприяли розслідуванню та відшкодували завдану потерпілим шкоду. Потерпілі не з’явилися в судове засідання, подавши заяви про розгляд справи у їхній відсутності, зазначивши, що претензій до обвинувачених не мають.
Суд врахував як пом’якшуючі обставини щире каяття обвинувачених, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування шкоди та те, що двоє з них є неповнолітніми. Як обтяжуючу обставину для двох обвинувачених суд відзначив вчинення злочинів щодо осіб похилого віку.
Згідно з досудовими доповідями органу пробації щодо кожного з обвинувачених, було визначено, що їхнє виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи всі обставини справи, суд застосував статтю 69 Кримінального кодексу України, яка дозволяє призначити більш м’який вид покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті. За рішенням суду, всім трьом обвинуваченим було призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду: двом особам – строком на два роки, одному – на три роки, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів.
Суд також зобов’язав засуджених періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Крім того, з трьох засуджених у солідарному порядку стягнуто 15 145 гривень 60 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз. Вилучені під час слідства мобільні телефони, комп’ютерна техніка та одяг повернуто власникам, а знайдені засоби самооборони та сльозогінний газ підлягають знищенню.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
