Перед святом малеча пише листи до Чудотворця, де згадує свої погані та добрі справи, або просто просить найбажаніше. Зранку під подушкою діти знаходять сюрпризи. Вони вірять, що приніс ці речі святий. Про це пишуть Версії з посиланням на Ogogo!
Так триває, поки дитина не дізнається правду. Мандаринки, іграшки, одяг дарують їм батьки. Часто наслідком є розчарування, а інколи й сльози. Тож ми запитали у дитячого психотерапевта Лариси Яручик, як і коли батькам розповідати своєму чаду про походження подарунків, щоб уникнути стресової ситуації.
«У стосунках батьків з дітьми важлива відвертість та чесність. Малечі треба говорити все щиро і правдиво, тому варто розповідати, що святий Миколай – це реальна особа. Він жив у багатій релігійній родині. Після смерті батьків отримав спадок, який роздавав бідним та потребуючим. Згодом став єпископом. Чоловік робив подарунки вночі, щоб ніхто цього не бачив. Для людей це було справжнім чудом. Думаю, для дітей це буде зрозумілим», – прокоментувала вона.
На думку психологині, варто казати, що Миколай приносить подарунки через батьків, родичів, друзів, які допомагають реалізувати бажання діток. Такі знання в майбутньому дають опору в житті. Дитина знатиме, що є реальні люди, які можуть тобі допомогти. Чудотворця слід описувати як духовну особу, якій старші допомагають матеріально.
Зазвичай питання у малечі виникають у школі, коли вони спілкуються з ровесниками та вже щось усвідомлюють. Іноді хлопчики й дівчатка вичікують на Миколая, що спіймати «на гарячому». У такий час варто розставити крапки над «і».
«Якщо дитина приходить до батьків із запитаннями, то важливо її вислухати та розпитати, що вона про це думає та знає. Відповіді слід спробувати шукати разом, тоді формується відчуття «Ми» (я не один в цьому світі, є люди з якими я можу ділитись своїми думками і переживаннями)», – зауважила пані Лариса.
«Ми, будучи дорослими, маємо інтроекти. На основі них формується особистість дитини. Це знання, яке нам передають батьки, яке ми черпаємо з традицій, релігії. В українців Миколай кладе подарунок під подушку, в німців – в чобіток. Всюди, щось інше. Це хороша українська традиція, яка нас об’єднує», – додала вона.
Також важливим моментом є написання листів до святого. Є діти закриті, які на папері пишуть про свої потреби, переживання, мрії. Такі речі зближують батьків із своїм чадом. Тож старшим слід ініціювати таку традицію.
До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід. Батькам варто знайти золоту серединку, щоб не брехати й не розчаровувати малечу, але дати можливість повірити у чудо.
