Риніт (або як кажуть – нежить) – запальний процес слизової оболонки носа, що супроводжується значним набряком і слизуватими виділеннями з носа. Дане захворювання є найбільш розповсюдженим патологічним процесом верхніх дихальних шляхів.
Є безліч класифікацій риніту: за походженням, за перебігом і тд. Проте найчастіше риніт поділяють на 3 основних типи:
- інфекційний – спричинений різноманітними патогенними бактеріями та вірусами;
- алергійний – внаслідок специфічної реакції організму на різного роду пилок, шерсть тварин;
- посттравматичний – набряки, викликані механічною непрохідністю носових ходів.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РИНІТУ
До основних причин виникнення риніту належать часті переохолодження, стреси і перебування у дуже вологих приміщеннях. Також причиною є зниження опірності організму, що суттєво полегшує проникнення різноманітних патогенних коків та паличок. При алергічних ринітах причиною є різка реакція організмом різних запахів, аерозолів, пилу, похідних епітелію різних тварин. При механічному риніті при порушенні прохідності носових ходів виникає сильний набряк слизової оболонки, що викликає постійну закладеність носа і найчастіше переходить у хронічну форму.
СИМПТОМИ ТА УСКЛАДНЕННЯ РИНІТУ
Захворювання має гострий перебіг і починається з одночасного закладення обох половин носа. Умовно перехід риніту поділяється на 3 стадії, котрі мають свої специфічні симптоми:
1 стадія – людина відчуває легке пощипування, сухість у носі, легке лоскотання, яке викликає рефлекс чхання. Поступово наростає набряк носових ходів. І звісно ж починають проявлятися симптоми загальної інтоксикації – нездужання, підвищення температури тіла до 37.5-38˚С, озноб.
2 стадія – рясні виділення з носа, котрі подразнюють шкіру біля входу в носову порожнину, що й проявляється печією і почервонінням. Можуть приєднуватися і супутні проблеми – кон’юктивіт, запалення євстахієвих труб.
3 стадія – кількість виділень стає меншою, і воно стає в’язкішим і набуває темнішого кольору. Носове дихання поступово відновлюється. Інколи нежить може супроводжуватися кровотечами з носа. Це пояснюється тим, що при риніті дещо порушується проникність капілярів слизової оболонки носа.
У багатьох людей, котрі часто хворіють на риніт і ГРВі, є високий ризик виникнення хронічного риніту. Це небезпечно тим, що при загостреннях і неадекватному лікуванні проблема переходить у дуже неприємне ускладнення – запалення гайморових пазух, або просто гайморит.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ РИНІТУ
Діагностика риніту базується на зборі анамнезу та скарг пацієнта, адже у даному випадку це надає найбільше інформації для подальшого лікування. Також лікар-оториноларинголог проводить огляд і забирає матеріал для лабораторного дослідження. У загальному аналізі крові відмічаються основні ознаки запалення – лейкоцитоз та підвищення ШОЕ. І вже, отримавши якомога більше інформації, лікар може взятися за лікування.
Лікування риніту залежить від самого типу захворювання та його стадії і спрямоване на попередження переходу проблеми на більш складні форми. Пацієнту рекомендується постільний режим і тепле рясне пиття. Обов’язково уникати переохолодження. За призначенням лікаря варто час від часу промивати носові ходи теплим фізіологічним розчином, також використовувати судинозвужувальні препарати для зняття набряку. Також лікар призначає інгаляції лікувальними розчинами.
Пам’ятайте! При будь яких проблемах зі здоров’ям не займайтесь самолікуванням, адже так можна тільки погіршити ситуацію. Звертайтеся до фахівця!
Мар’яна Гаврилюк
лікар-оториноларинголог МЦ Оксфорд Медікал
