13 років Івано-Франківська обласна прокуратура розслідувала кримінальну справу за фактом організації і проведення в селах Городенківського та Снятинського штучного голоду у 1947 році, а потім винесла постанову про закриття справи у зв’язку з відсутністю події злочину.
Голодомор — це геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив. Найбільше Івано-Франківщину торкнувся голод 1946–1947 років: він був третім в Україні, після голоду 1921–1923 років і Голодомору 1932–1933 років.
Причини третього голодомору
У 1946 році Москва наказала комуністичній владі у Києві здати державі з тогорічного врожаю понад 5 мільйонів тон зерна. Саме цей наказ та політика Сталіна щодо хлібозаготівлі і спричинила третій голод в Україні, який забрав життя понад мільйона українців.
«Мільйони українців страждали від хвороб, спричинених недоїданням. Деякі люди від голоду та жаху втрачали розум, траплялися випадки людоїдства», – йдеться в матеріалах українських дослідників.
Голод 1946-1947 на Прикарпатті
Третій голод найбільше охопив Правобережжя та Бессарабію.
«Це було пов’язано і з неврожаєм, і з повоєнною відбудовою. В 1947 році, коли мільйони українців голодували, Радянський Союз український хліб безкоштовно передав Франції. А щоб забезпечити продаж зерна, в населення його викачували всіма можливими методами», – розповідав в інтерв’ю Версіям директор Івано-Франківського музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук.
Торкнувся він і Прикарпаття.
«На Івано-Франківщині цей голод охопив нелісові райони – Городенківський та Тлумацький. В гірських та лісистих районах загони УПА не дозволили представникам радянської влади провести викачку в населення продуктів харчування і їх вивезення, таким чином врятувавши життя. На жаль, в Городенківському та Тлумацькому районі через малу лісистість загонам УПА було важко діяти. І радянська влада, задіявши партійний апарат та війська НКВД, зуміла вилучити хліб в населення. Зараз ми по кожному населеному пункті фіксуємо списки осіб, які померли від голоду в 1946-1947 роках. Якби не українське збройне підпілля, масштаби голоду на заході України були б набагато більші. І кількість жертв теж би була в рази більша.», – розповідав Ярослав Коретчук.
Жертви голодомору на Івано-Франкківщині
Найлютішим голод був узимку та весною 1947 року, перетворившись на голодомор.
«Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Ця трагедія не оминула також Івано-Франківську область. У 1946-1947 роках репресивна влада, керована комуністичною партією, спланувала і реалізувала масове знищення жителів Прикарпаття шляхом створення штучного голоду. Це було покарання за національно-визвольний рух, спротив запровадженню колгоспної системи», – відмічає дослідник, громадсько-політичний діяч Ярема Петрів.
Дослідник відмічає, що жертвами голодомору стали тисячі прикарпатців, але правда про цю трагедію навмисно замовчувалася радянською владою.
«Дослідження трагедії голодомору почалося у 1997 році, коли стали відомими оригінали звітів місцевих керівників ОУН. Один із звітів від 10 липня 1948 року під назвою «Список померлих голодною смертю в 1947 р.» за підписом «Сталевий» – надрайонного провідник Служби Безпеки ОУН на Городенківщині Тараса-Івана Буджака, який героїчно загинув у 1950 році у селі Яблунів Косівського району», – розповідає Ярема Петрів.
Документ містив дані жертв голоду з понад півсотні прикарпатських сіл.
«У зазначеному списку виписано ім’я, прізвище, рік народження, дата смерті 578 осіб з 58 сіл Городенківського і Снятинського районів, які, як зазначалося, померли голодною смертю. Кількість жертв вражала. Лише в селі Стецева зазначалося, що у липні 1947 померли від голоду 89 осіб», – додає Ярема Петрів.
Відтак почали перевіряти достовірність документа та даних, зазначених в ньому.
«Ознайомившись зі списком «Сталевого», сільські голови 42 сільських рад провели збори селян, які підтвердили 483 прізвища осіб, які загинули голодною смертю. На жаль, з 16 сіл тоді відомостей не надійшло», – повідомив дослідник.
Віднайдені звіти керівників ОУН представили широкому загалу, в тому числі і владі.
«Документи розглянули депутати обласної ради та прийняли рішення подати їх в обласну прокуратуру з клопотанням порушити кримінальну справу по факту організації і проведення в селах Городенківського та Снятинського районів Івано-Франківської області штучного голоду у 1947 році, тобто здійснення організованою групою умисних вбивств», – повідомляє Ярема Петрів.
Слідчі та прокуратура розслідувала справу понад десяток років.
«Рішення сесії з матеріалами про голодомор на 49 аркушах, у яких голови виконкомів із 42 сільських рад на основі свідчень мешканців сіл за підписами 52 свідків голодомору з 11 сіл та списки осіб, які померли голодною смертю із зазначенням їх місця проживання, року народження, дати смерті подані 21 липня 1997 року прокурору області. Через пів року, у лютому 1998 року, прокуратура повідомила, що вона порушила кримінальну справу за ознаками злочинів. 13 років обласна прокуратура розслідувала кримінальну справу і 20 липня 2010 року винесла постанову про її закриття у зв’язку з відсутністю події злочину», – відзначив дослідник.
Ярема Петрів просить прокуратуру про перегляд справи, щоб довести її до логічного завершення в суді та дати правову оцінку факту голодомору на Прикарпатті.
«Маю надію, що сьогодні обласний прокурор зацікавиться документами кримінальної справи та виявить бажання довести справу до суду, адже злочини геноциду і злочини проти людства не мають терміну давності. Нам слід пам’ятати, на що здатен московський окупант, та вживати заходів, щоб ніколи його ноги не було на наших землях і молитися за тих, хто загинув від їх рук», – резюмує дослідник.
Допоможіть добровільним внеском українським журналістам
Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!
