Бо щоб такій більшості втриматися при владі, треба вдаватися до багатьох неконституційних кроків, ламати закони, переписувати їх під себе, затикати роти опозиції та «недорогеньким», які дуже швидко перетворилися на «тупих овець».

А «тупим вівцям» досить знати своє місце в кошарі і коли варто казати «ме-е-е!», а коли стулити писок і ввічливо кліпати вдячними очками. «Тупі вівці» не повинні обговорювати всенародних депутатів, бо вони вівці, а депутати – чабани. Не має значення, хто, кого і як обізвав. Головне, як чабан голосує.

Хамство Бужанскава гаряче підтримали його спільнояйцеві блогери. Вони ще й додали жару, виправдовуючи свого друга і стверджуючи, що такі да – журналісти «Нашего Врємєні» тупі вівці. Бо самі ж провокують депутатів. А цього робити не можна.

Підозрюю, що чекають на нас ще цікавіші сцени. Публіка, яка зібралася в Раді, готова буде за помахом інструменту, яким в СН грають на роялі, відмінити закон про мову, засудити УПА, ОУН і Дивізію «Галичина», перевернути прапор і удосконалити герб серпом та молотом з обов’язковими снопами.

Гряде влада хама.

Саме про це й писав російський письменник, українець родом, Дмитро Мережковський у 1906 році, опублікувавши статтю «Грядущий хам». Тоді його стаття викликала обурення в колах літераторів. Аякже! Усі ж вони вірили в соціалізм, хоч і без Бога, але з «чєлавєчєскім ліцом». Однак соціалізм не буває з людським обличчям. Крізь його машкару завше проступає диявол. Це й передбачив інший російський письменник, Алєксандр Блок, зображуючи проводиря революційних мас: «В белом венчике из роз, Впереди Исус Христос»: в Апокаліпсі в білому віночку зображено Антихриста, а не Христа. Бо Христос, якщо який вінець і мав, то лише терновий.

Врешті решт ті, що накинулися на Мережковського, через кілька років прозріли, коли їм, «тупим вівцям», позатикали роти, а потім взагалі знищили.

Хам, який гряде, нині – це той самий неотесаний бовдур, який прийшов до влади після октябрської революції. Бо вся ця голота з головами, набитими трачинням, має одну важливу для чабанів властивість: вона буде слухняно виконувати будь-які їхні команди. В силу своєї тупості заглиблюватися в їхній сенс і доцільність не стане. Бо навіщо їй думати? За неї вже встигли подумати.

Цікаво, що новітній Антихрист явився народові саме в образі учителя, а не чабана, як у вірші Павла Тичини. Тепер народові вирішили підсунути інтелігента. Головний чабан йшов до влади, граючи роль свого пацана, чувака з народу, простого вчителя і доброго чарівника, який проти буржуїв. І не лише проти буржуїв, а ще й проти корупціонерів. І коли він на телекамери спочатку сипле громи й блискавки на різних лушпайок, з ефектом звільняє у бурштиновій справі аж…  лісника.

«Тупі вівці» не розуміють, що неможливо одним порухом руки когось звільнити. А тому з усіх керівників митниць і начальників поліції, яких на телекамеру звільнив комік, насправді звільнився лише керівник Львівської митниці. І все.

Щойно тепер у СН замислилися над тим, що пора міняти закони, за якими можна звільняти держслужбовців. Виходить, що спочатку звучить великий пук, а потім тільки вмикається логіка.

– Оцей покаже! – тішилися тоді ще не «тупі вівці» і з новим завзяттям накидалися на баригу, вигадуючи таке, що й на голову не налазить. Зате близьке й зрозуміле народові.

Сліпий траст, офшори і бізнес у Росії у виконанні бариги  – було незаперечним злом, про це  волали сайти, про це потрясали повітря на телеканалах. Але сліпий траст у виконанні генерального директора 1+1  – це добре, офшори і бізнес в Росії нашого коміка  – це теж добре.

Нова влада за сто днів відмовилася від більшості своїх обіцянок і те, в чому вона звинувачувала попередню владу, раптом виявилося не таким уже й поганим. Ба більше! Виявилося просто чудовим. І Свинарчук нікому вже не заважає. І «Роттердам» уже тепер не той, що колись при баризі…

Тоді він був кака, і полум’яний Олесь Доній гучно звинувачував баригу, який на цій схемі шалено розбагатів, перебуваючи у змові з Путіном. А тепер «Роттердам» цяця. Бариги нема, тепер будемо багатіти ми.

Але в країні, чиїм президентом став комік, усе робиться комічним. Можна тільки іржати зо сміху, читаючи глибокодумний висновки детективів НАБУ і САП про те, що вони не знайшли документального підтвердження, що вугілля в Україну за формулою «Роттердам» потрапляло морем з… Роттердама!

Коли гряде хам, то не чекайте від нього милості.  Не чекайте справедливості й правди. Чекайте режиму, який уже давно вкоренився в Росії.

Хочете блокувати трибуну? То погляньте, вівці, на місця, які вам виділили чабани. Ви в оточенні їхніх сторожових псів. Вам просто не дадуть підійти без дозволу до трибуни. Вам судилося сидіти крячкою на гальорці і свистати або тупотіти ногами.

А закон про майдани, мітинги, народні віча й таке інше вже тихо жевріє у світлих головах хамів. Бо влада хамів над вівцями може триматися лише на багнетах, а не на законах.

Юрій Винничук,  zbruc