У селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області 25 грудня біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці зібралися місцеві мешканці, щоб розпочати багатовікову традицію різдвяної коляди з її неповторними гуцульськими звичаями.
У мальовничому гірському селі Криворівня на Івано-Франківщині 25 грудня розпочалася традиційна різдвяна коляда, яка зібрала біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці численних місцевих мешканців, одягнених у традиційне гуцульське вбрання.
“Христос ся рождає! – Славімо його!”, – такими словами розпочав благословення священик, який вийшов із церкви, щоб благословити колядників на роботу, а селян – на щедрі та щасливі празники.
Подвір’я довкола старовинної церкви, накритої традиційним ґонтом, заповнили ґазди у кожухах з вишитими комірами сорочок та ґаздині з дівчатами у яскравих хустках різних кольорів – білих, червоних, зелених та вишневих з характерними візерунками й тороками.
“Гой-дай-Бо-же-е”, – лунає багатоголосий спів колядників, які у вишитих сорочках, яскраво гаптованих кептарях та оздоблених кутасами темно-бордових сердаках, зі скрипками, трембітами та мисливськими рогами, утворюють живе коло навколо храму.
Особливістю місцевої коляди є те, що колядники, тримаючи гуцульські топірці-бартки та маючи прив’язані до зап’ястя дзвоники, здійснюють сім обходів навколо церкви, при цьому їхній спів то віддаляється, то наближається, створюючи унікальне звукове полотно, яке підсилюється природною акустикою гірської місцевості.
Атмосфера дійства створюється поєднанням різних елементів: ритмічного підкидання барток, пританцьовування колядників, мелодійного перегуку дзвоників, звуків скрипки, потужного голосу трембіти та багатоголосого співу, що разом створюють неповторне музичне дійство, характерне лише для гуцульської коляди.
