Волинь - у четвірці регіонів, де подешевшала молочна продукція

Куди поділося українське молоко? І чому воно дорожче за європейське?

Лісна Тарновиця. Обабіч села пасуться чотири десятка корів. З худоби не спускає очей пані Марія. Пастушить жінка раз на півтора місяця і сьогодні її черга. Допомагають внуки.

В господарстві пані Марії нині єдина корова. Хоча раніше мала і по дві-три штуки. Молоко возила продавати до міста. Та все розпродала, бо тримати – стало просто невигідно, каже жінка. Підрахувала: за тиждень її Циганка з’їдає щонайменше мішок меленого гороху і грису. Адже від однієї трави – молока багато не буде. А в місяць – це півтори тисячі гривень додаткових витрат, – пишуть Версії з посиланням на Подробиці.

«Не дай боже захворіє корова, то йдуть великі гроші. Дві тисячі і більше на один раз», – розповідає Марія, жителька села Лісна Тарновиця.

А біля корови потрібно ще й наробитися: тричі на день подоїти, почистити, і тут – ні свят, ні вихідних. Натомість заробітки з продажу молока – мізерні, бідкається жінка.

«В мене одна, вже хотіла продавати, але ще внуки, ще тримаю заради внуків, щоб їли домашнє. Невигідно. Підеш на базар треба і то заплатити, а там і ті лаборанти ходять все заплатити. Пляшка молока двадцять гривень. А кола скільки коштує двадцять вісім. Ну то вода дорожча ніж молоко», – додає Марія.

Тож люди в Лісній Тарновиці по-трохи розпродують худобу. За останні кілька років поголів’я скоротилося більше, ніж вдвічі – від дев’яносто до сорока корів. Аналогічна ситуація і в сусідньому селі – Середньому Майдані.

«Протягом двох останні років значно зменшилося поголів’я. Тому що низька оплата за здане молоко. Не оцінюється робота жителів. Було 547, а на даний час всього поголів’я корів 235», – розповіла Ольга Бевзюк, в.о старости села Середній Майдан.

Молоко в селян – скуповує місцевий молокозавод. Ціна просто смішна, бідкаються люди. Сім гривень – за літр.

«Багато людей не здають, низька ціна молока сім гривень. То і так підняли була п’ять», – продовжує Ольга Бевзюк.

«У нас село далеко від міста. Продавати в місто на базар їхати – невигідно. І так за будь що люди не мають ні пенсії, ні роботи і тримають дві корови і вже по чому небуть продають. Але скільки у нас було того року, позаминулого позаті роки корів, то наполовину менше», – відзначила Світлана, жителька села Середній Майдан.

Скороченням поголів’я корів в країні лише за минулий рік – сягнуло майже шість відсотків. Як наслідок – обсяги виробництва молока стрімко впали, а ціни – зросли. І це в той час, як в інших країнах – молочка активно дешевіє. Приміром літр молока вроздріб на початку травня у нас коштував двадцять п’ять гривень, тоді як у сусідній Польщі – трохи менше 17 грн. Дефіцит молочної сировини в Україні призвів до зростання імпорту. Лише з тієї ж Польщі майже на 70 відсотків.

Молочна галузь в Європі процвітає завдяки дієвим державним програмам підтримки – малих та середніх господарств – кажуть експерти. До прикладу, фермери там отримують по 350 євро на гектар на вирощування сільськогосподарських культур, то ж корми для худоби у них виходять – безкоштовно. В ціні молока – це важлива складова. В Україні – нічого подібного і досі немає.

«Якщо держава не буде дотувати малого виробника, той хто має до сто корів, вони не виживуть. Тому що ціни які склалися на ринку на молочну продукцію – від 5.50 до 6.50 від населення, вони не дають можливості людині утримувати дохід від цієї корови. Заробіток на одній корові вдень деколи навіть нема 20-30 гривень, звичайно людина котра має 20 гривень на корові вона не буде її тримати», – відзначив Володимир Слободян, фермер.

Не більше заробляють і на великих господарствах. На одному з них – вісімсот дійних корів. На Прикарпатті нині це єдина ферма, де діє безприв’язна система утримання корів. Тварини вільно переміщаються по корівнику, мають безліміт їжі, води та свіжого повітря. Завдяки чому – їх продуктивність – двадцять літрів в добу. Собівартість молока – вісім п’ятдесят за літр – каже власник, а продають – на дві дорожче. Та під час карантину ціна впала взагалі до дев’яти.

«Фактично при такій ціні ми працювали в ноль. Якщо би не кількість корів, то я вважаю, що це не бізнес. Це мука. Ми беремо кількістю і те, що ми зуміли за 4 роки створити власне молокопереробне підприємство. 20 гривень ми заробляємо на одній корові. В Європі і в Америці вони заробляють не менше 3 доларів на корові вдень. Це вісімдесят гривень», – пояснює Володимир Слободян, фермер.

Зараз молоко піднялося ще на одну гривну. Та кардинально ситуацію це не змінить – кажуть експерти. У більшості фермерів застаріле виробництво і мала продуктивність. Тож конкурувати із дешевими іноземними виробниками ті просто не зможуть. Потрібна державна програма із кредитування. Хоча б під п’ять відсотків. Та головне – визначеність із ринком землі. Бо без поля – ферма існувати і так не зможе.

 

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!