Про велике кохання султана Османської імперії СулейманаПрекрасного до Роксолани-Хюррем написано багато творів, які основані на історичних фактах – листах та інших архівних документах.

Однак, ніяке кохання не відміняло існування гарему. Султан був вірним Хюррем, але лише коли не ходив у військові походи. На випадок таких у падишаха був спеціальний похідний гарем.

султан Сулейман

Вирушаючи на завоювання нових земель, султан брав з собою кілька наложниць. Їх після повернення додому відправляли в Старий Палац або ж видавали заміж.

Дітей від таких наложниць у Султана не було. Для цього старалися євнухи і лікарі, які або відбирали безплідних молодих жінок для такої справи, або ж дівчатам з собою давали спеціальне зілля, яке не дозволяло завагітніти.

Хюррем до таких наложниць ставилася спокійно. Вона ж бо розуміла, що похід може затягнутися на кілька років і чоловікові без жінки буде погано.

Роксолана-Хюррем

Та даючи свою згоду на розгульне життя чоловіка в період військових походів, у Роксолани була лише одна умова – ні одна з наложниць при поверненні до Стамбулу не повинна була залишитися в палаці. І Сулейман цю примху дружини виконував.

Самі ж “похідні” наложниці були раді потрапити в такий тимчасовий гарем. Адже там з ними добре поводилися, їх захищали, а після повернення додому не лише допомагали влаштувати особисте життя, але й виплачували величезну винагороду.