Ці танці вмикають емоції, оживляють тіло і змушують витягнути із закапелків єства забиту туди жінку. Леді-денс, або стрип-пластика чи танець на пілоні. Є чітка межа, яка не переступається. За нею – вульгарність, розбещеність, несмак, каже танцівниця і викладачка стрип-пластики Марія Лісафіна. «Ми не танцюємо стриптиз», – відрубує вона.

 sp1

Мало хто не дивився еротичну мелодраму Едріана Лайна «9 1/2 тижнів». Мало який чоловік не млів перед екраном від закличного танцю Кім Бесінджер, і мало яка жінка поруч із ним в той момент не відчувала, що хоче вміти так само. Саме із цим фільмом, який вийшов у світ 1986-го, пов’язують виділення стрип-танцю в окремий напрям і його перехід із барів на велику сцену. А стриптиз, таким, як його розуміють і бачать у спальні, залишився ужитковим мистецтвом, поступившись власне танцю і спорту.

Стрип-пластика вважається одним із десяти видів еротичних танців. Те, якою вона буде, залежить виключно від людини, що танцює. «Це поєднання певного набору рухів, зв’язок із музикою і побудова сюжету, – пояснює Марія Лісафіна. – Танець, в якому мають фонтанувати емоції і промовляти тіло».

У залі, де займаються дівчата, це переважно гімнастика. Розігрів м’язів, розтягування, трохи аеробіки і вивчення та відточування окремих вправ. Наприкінці заняття вони складаються у танцювальну композицію. В ній можуть бути і шпагати, і кувирки, і стійки на руках. Стрип-пластику лише частково танцюють верхньою частиною корпусу. Третина танцю проходить на долівці, за професійною термінологією – в партері. «Миємо підлогу – так я кажу дівчатам, коли треба переходити на нижній рівень», – сміється Марія. Швидкі спортивні елементи чергуються з різними потягуваннями і скручуваннями, повільними і пластичними.

sp2

«Пластика, танець і спорт – це суть стрип-пластики, або леді-денсу, – пояснює танцівниця. – На мою думку, друге визначення краще відповідає духу цього виду танців. Бо, танцюючи, жінка працює тілом і працює емоційно. Причому друга робота є значно важчою. Більшість жінок, які приходять на заняття, спочатку мають проблеми з виявом емоцій. Так само, як вчаться рухам – повторюють окремі елементи від простішого до складнішого, так само вони вчаться розкриватися, вивільнятися, позбавлятися тягаря комплексів. Врешті-решт рухи тіла і потік емоцій поєднуються в розкутий гармонійний танець. Саме це дає відчуття еротизму. Коли жінка усвідомлює свою красу, привабливість, ніжність, неповторність і може продемонструвати ці якості її душі і тіла. Я це називаю – розкрити свою жіночність».

 sp3

Різновидом стрип-пластики є танець на пілоні. Ці трюки ще називають акробатикою, або пол-денсом. У спортивному світі цей танець відносять до силового фітнесу, а пілон, схожий на жердину для стриптизу, вважають спортивним снарядом. На кшталт брусів і турніка. Погоджуєшся, коли бачиш, як практикують танцівниці на пілоні. Підйоми з переворотами, стійки на руках під кутом 90 і 45 градусів і тому подібне. Гімнастичні трюки чергуються з хореографічними елементами, плюс пластика і відчуття музики. Поєднання всіх складових виглядає захопливо, хоча, може, менш заклично, аніж леді-денс.

sp4

«Упередження стосовно танцю на пілоні стосуються передовсім сильної статі, – каже Марія. – Є дуже живучі стереотипи. Чоловіки, як тільки бачать жінку біля пілона, одразу думають про роздягання і секс. Але у нас – спорт і танець. Трюки на пілоні не мають у собі нічого аморального чи непристойного. Ми принципово не танцюємо стриптиз. Хоча, виходячи з навичок, можна практикувати щось таке собі вдома – для коханого…»

Заняття на пілоні і стрип-пластика дають особливу фізичну форму – вирізьблюють жінку. Ці танці залучають ті глибинні, суто жіночі групи м’язів, які не працюють в інших видах фітнесу. Поєднання силових вправ, акробатики, розтягування і пластики підтягують, виструнчують, змінюють ходу і поставу. А ще й позбавляють зайвих кілограмів. «П’ятнадцять хвилин роботи на пілоні прирівнюється до сорока хвилин аеробіки», – зазначає Марія Лісафіна, тренер з аеробіки в минулому.

Стрип-пластика є ще й своєрідним психологічним тренінгом, вважає танцівниця. Вміння входити в образ, приміряти на себе різні образи й органічно в них почуватися, давати вихід своїм почуттям, не боятися бути смішною чи агресивною – цей вид танцю дає жінкам потужне емоційне розвантаження. «Коли ми танцюємо, то дозволяємо собі проявлятися такими, якими ми є, зі своїми темними і світлими сторонами. Це дозволяє краще розуміти себе і приймати», – пояснює Марія. Вона переконана, що стрип-пластика може стати сходинкою у розвитку жінки, допомогти їй у самореалізації. Частково ще й тому, що заняття дають змогу брати участь у танцювальних конкурсах. Зокрема, від Української федерації еротичних танців. «Я завжди танцюю разом із дівчатами – щоби підтримати їх і допомогти подолати страх великої сцени, – розповідає танцівниця. – Тішуся, коли бачу, як їхнє хвилювання і невпевненість трансформуються в радість. Бо це також крок вперед для кожного з нас».

У стрип-пластиці, наголошує викладачка танцю, є певні правила, які можна назвати обмеженнями, і які, втім, не порушить жодна танцівниця, що поважає себе. «Ми ніколи не танцюємо і не будемо танцювати топлес. Не будемо роздягатися в клубах чи на корпоративах, – каже Марія Лісафіна. – Має бути завжди межа між красою і непристойністю. І ми залишаємося на території краси». Саме тому, танцюючи, вона завжди думає про коханого. «Тоді цей танець живий, коли живиться не хіттю, а любов’ю», – ставить крапку Марія Лісафіна.