Енергосистема України знищена на 42%. На її відбудову і перебудову потрібні роки і мільярди. Але зараз є шанс перебудувати енергосистему зосереджуючись на будівництві точково розподіленої генерації. І Івано-Франківськ має шанс стати таким локальним кластером – центром розподіленої генерації в західному регіоні
Про це Версіям розповів Станіслав Ігнатьєв – доктор технічних наук, професор, почесний професор Європейського інституту другої освіти (Республіка Словаччина), CEO Solar Generation, голова Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики, консультантом ОП з питань енергоефективності.
«Енергосистема має перебудовуватись. Будувати точково розподілену генерацію. За європейським принципом генерувати енергію там, де є великий споживач, тобто або місто, або велике підприємство. Або навпаки, де є ресурс генерації, наприклад ГЕС, там поруч створювати або технопарк, або якийсь інший промисловий об’єкт для того, щоб і тут споживати цю електричну енергію», – відмітив Станіслав Ігнатьєв.
Простими словами мережа розподіленої генерації має складатися з сотень малих електростанцій. В світі багато країн має енергосистеми такого типу, адже є вже значний досвід розвитку різних видів розподіленої генерації на базі газової генерації, енергії сонця, вітру, біомаси і біогазу, гідро- та геотермальної енергії. Втім немає досвіду побудови нової генерації такого масштабу саме під час війни.
«Є велика вірогідність, що ми підемо по американському сценарію розвитку енергетики – розподіленої генерації. В США кожен штат генерує електричну енергію для своїх потреб, а потім по низьковольтних мережах передає до сусідніх штатів і продає. Наприклад, штат Техас наразі генерує більше електричної енергії, ніж Україна до початку повномасштабного вторгнення. Тобто є чому повчитися», – додав Станіслав Ігнатьєв.
Версії поцікавились, чи може Івано-Франківськ стати таким локальним кластером – центром розподіленої генерації на рівні області.
«У нас є достатньо високий потенціал для будівництва і сонячної генерації, і вітрогенерації. Майже всі регіони мають промислові вітри, особливо західний регіон», – відмітив голова Ради Української Асоціації відновлюваної енергетики.
В даній ситуації з критичним станом енергосистеми України порятунком можуть стати газопоршневі та газотурбінні установки. До прикладу у Німеччині в новому будівництві віддають перевагу установкам невеликої потужності, зокрема газовим турбінам. Вважається, що вони більше відповідають вимогам декарбонізації, мають нижчі інвестиційні витрати, більш легкі дозвільні процедури та швидші строки будівництва.
Якщо Івано-Франківськ наважиться на перехід на розподілену генерацію, то варто зосередитись на трьох напрямках. І в першу чергу це саме газопоршневі та газотурбінні установки.
«Якщо говорити про газотурбінні установки – це як морські контейнери. Якщо говорити про сонячні станції, то ніхто зараз не буде вкладатися у великі об’єкти, де більше 10 мегават. Це зрозуміло, це військові ризики. А третє, якщо це вітрогенерація, то це також невеликі вітропарки від трьох до п’яти вітромашин», – пропонує Станіслав Ігнатьєв.
Розподілена генерація може мати не тільки вищу стійкість від ворожих атак, а й низку інших переваг. Це зокрема значно коротші терміни будівництва і введення в експлуатацію, менші інвестиції, зменшення втрат електричної енергії під час передачі, зменшення залежності від зовнішнього електропостачання та економія коштів або додатковий дохід від продажу надлишку електроенергії.
«У нас є шанс зараз не лише будувати нову країну, а в першу чергу будувати нову енергетику, нові типи генерації. І хоча цей шанс з’явився на фоні трагічних подій майже для кожної родини українця, ми маємо розуміти, що це вікно можливостей перебудувати нашу енергосистему, зробити її розподіленою, з великим профіцитом електричної енергії. В Україні є дуже чіткий виклик стати і газовим хабом, і електричним хабом», – резюмує Станіслав Ігнатьєв.
