Апаратника електролізу (старшого) цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Наталію Русинкевич співробітники знають як доволі творчу особистість, яка реалізовує себе у різних сферах та напрямках життя.

З нагоди Дня вишиванки, який цьогоріч ми відзначали 21 травня, журналіст «Нафтохімік Калуш» поспілкувалася з Наталією Русинкевич про її захоплення вишивкою. Жінка нитка та ниточкою уміло малює візерунки на вишитих платтях, сорочках, створює вишиті обкладинки для паспортів та ін.

 – Наталіє, з чого і коли зародилася любов до вишивки?

– Відверто кажучи, я й сама ніколи не могла подумати, що мене може так захопити ця справа (сміється. – Авт.). Коли бачила, як хтось із подруг чи знайомих вишиває, то завжди жартувала, що спробую себе у ролі вишивальниці хіба аж на пенсії. Проте одного разу син сказав, що йому до школи на якийсь захід потрібна вишиванка, а з варіантів, які продавалися в наших магазинах, мене не влаштував жоден, відтак взяла до рук голку та нитки і почалося… Після дитячої сорочки пошила собі вишиванку, а наразі в нашій сім’ї кожен уже має по декілька варіантів цього традиційного та одного з найдавніших одягу українців.

До речі, я раніше й подумати не могла, що процес вишивання так заспокоює людину, додає сил і душевної рівноваги.

– Що саме вишиваєте?

– Я людина практична, тому здебільшого вишиваю те, що можна активно використовувати. Наприклад, окрім вишитих сорочок та платтів, вишиваю багато обкладинок для паспортів, які дарую родичам, друзям та знайомим.

– До речі, ви вишиваєте тільки для себе чи й на продаж?

– На продаж є вишила буквально декілька речей і зрозуміла, що це не моє. Коли я вишиваю для когось на подарунок робота йде набагато легше, нитка за ниткою лягає якось сама собою. Приємно вишивати, коли в уяві вимальовуються щасливі емоції майбутнього власника того чи іншого виробу… А от вишивати на замовлення за гроші, повторюся, не моє.

– Скільки всього виробів ви вже вишили?

– Я чіткого підрахунку не веду, але думаю, що точно вже більше 20 вишиванок мені вдалося створити. Вишити обкладинку для паспорта в мене займає 2-3 дні, а вишиванки по-різному – залежно від складності орієнтовно 2-3 місяці. Здебільшого я вишиваю лише вечорами після основної роботи та інших домашніх справ.

– Чи є у вас улюблена робота або, навпаки, та, яка вдалася найтяжче?

– Дуже люблю вишиту бордовими нитками на сірому льоні чоловічу сорочку. Також подобається чоловіча сорочка, на якій у вишивці є ворони – герб Франківщини.

Загалом я не люблю стандартних вишиванок, тому шукаю цікаві ідеї на просторах Інтернету, доповнюю їх по-своєму і виходять унікальні вироби. До речі, кольори ниток я завжди підбираю самостійно, а не беру ті, що зазначаються у схемах. Для мене неприйнятно вишивати по заготовці…

 – Ви вишиваєте тільки хрестиком?

– Окрім вишивання хрестиком, практикую ще й одну з найдавніших технік вишивання – низинку.

– Що в подальших планах?

– Мені дуже подобаються вишиті стрічками картини, але поки що руки ще не дійшли до освоєння цієї техніки. Мабуть, потрібен якийсь поштовх, щоб я розпочала втілювати в життя цю свою маленьку мрію.

– Що для Вас означає українська вишивка? Це справді зашифрований код нашої нації?

– Українська вишиванка – це те, без чого важко уявити українську культуру, побут і історію… Кольоровими нитками вона вплетена у наші традиції. Споконвіку українці вірили, що вишиванка захищає людину від усього злого. Українську вишивку доволі часто називають «молитвою без слів»…

Приємно, що українська вишиванка, маючи вікову історію не втратила своєї популярності і до сьогодні. Більше того, нині можна з впевненістю говорити про відродження українських традицій у сучасній інтерпретації. Вишиванка стала для нас не просто одягом, торговою маркою чи витвором мистецтва. Українська вишиванка – це свого роду сімейний оберіг, символ, який пройшов крізь покоління, єднає рід і вшановується як святиня. Маючи таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємося минулим та гордо дивимося у майбутнє.

Вишиваючи ту чи іншу сорочку, я звертаю увагу на те, щоб вона несла певну нашу символіку. Наприклад, є серед моїх вишиванок сорочка з сваргою, а синові вишила сорочку з його закодованим ім’ям та ін.

– Чим захоплюєтеся, окрім вишивання?

– Мабуть, всі мої родичі та знайомі знають, що я захоплююся вазонами. Мені цікаво вирощувати різні екзотичні та тропічні фрукти, щоправда у квартирі не вистачає місця на все те, що б хотілося. Раніше, коли я ще працювала секретарем в заводоуправлінні «КАРПАТНАФТОХІМу», мені вдалося виростити на робочому місці справжній ананас, лимони та ін. Також пробула вирощувати банани, авокадо, ківі та багато іншої зелені.

А днями в мене дуже гарно зацвів кактус… Загалом я люблю проводити час на природі, на дачі. Це додає мені сил та життєвої енергії.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!