Калуська громада, яка об’єднує місто Калуш та 16 сіл, стала надійним тилом та прихистком, як для людей, так і для бізнесу. Тут продовжують активно допомагати ЗСУ, розширюючи можливості для розвитку.
Про це розповів міський голова Андрій Найда під час престуру Калуською громадою, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України.
«Калуська громада давно є членом Асоціації міст України – доволі потужної організації, яка відстоює інтереси наших громад. І ми мали змогу неодноразово в цьому переконатися. За три роки, відколи я очолюю Калуську громаду, я бачу велику підтримку з боку АМУ. І хоч ми зараз живемо в час війни, нам все одно є чим похвалитися», – розповів Андрій Найда.
Про розвиток
Попри виклики війни громада продовжує розвиватись.
«В нас є Стратегія розвитку Калуської громади до 2030 року – ми її писали ще в мирний час в співпраці з громадською організацією «УФРА». І якщо ми її проаналізуємо, то навіть в період війни нам вдалося реалізувати дуже багато з нашої Стратегії. Ми крок за кроком робимо все, щоб виконати кожен пункт, кожен захід нашої стратегії. Наша стратегія – неформальна, а реальна», – додає мер.
Про релокацію
Калуська громада прийняла чи не найбільшу кількість релокованого бізнесу в області – 30 суб’єктів підприємницької діяльності. І на цьому зупинятись не збираються. З залученням нового релокованого бізнесу допоможе відкриття індустріальних парків. Зараз в Калуській громаді працює приватний індустріальний парк «Kalush industrial HUB», а незабаром заплановане відкриття ще двох – приватного індустріального парку «Боднарів» та муніципального індустріального парку «Галіція».
«В нас зараз таке законодавство, що ми не можемо пропонувати пільги на податки. Тому, щоб привабити релокований бізнес, ми створюємо індустріальний парк – там якраз і можливі і пільги на оренду землі, і пільги на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ми прекрасно розуміємо, щоб втримати релоковані підприємства, тільки земельної ділянки мало. В нас є «Промисловий кластер», є група, яка займається суто релокацією. Ми працюємо з містами, які розташовані досить близько до зони бойових дій. Зокрема тісно співпрацюємо зараз з Харковом. В нас практично 80%релокованого бізнесу саме з Харківщини, там на жаль ситуація не дуже добра», – додає Андрій Найда.
Міська влада сприяє налагодженню співпраці між місцевим бізнесом та релокованим.
«Ми працюємо з нашим приватниками, які мають вільні площі, допомагаємо налагодити співпрацю з релокованим бізнесом, а далі вони вже спільно працюють. Якщо треба земельну ділянку – ми теж допомагаємо. От до нас недавно «зайшов» завод покрівельних матеріалів «Акваізол». Він шукав відповідну земельну ділянку, і, коли ми підходящу знайшли, оперативно зібрали сесію Калуської міської ради і вирішили всі питання, щоб вони так само оперативно розпочинали будівництво. І буквально за пів року вони з нуля збудували завод на 10 000 квадратних метрів. Це мегаоперативно», – відмічає міський голова Калуша.
Про бюджет
Коли бізнес заходить в громад – зростають надходження до місцевих бюджетів.
«Якщо ми говоримо за 2022 рік, то орієнтовно це було 300 тисяч. Але ми і не наполягали на надходженнях до бюджету, бо ми розуміли, що зараз їхні кошти потрібніші тим громадам, з яких вони релоковувались. Бо вони здебільшого дуже постраждали від військових дій. А в 2023 році ми вже більш плідно почали працювати з підприємствами по сплаті ПДФО. І лише з ПДФО надійшло 8 мільйонів гривень. І ще 1,5 мільйона – орендних платежів. Тобто за рік надходження від релокованих підприємств збільшились в 30 разів. Цього року ми сподіваємось на ще більші цифри – як мінімум вдвічі. Бо вже багато підприємств перереєстровуються у нас, зокрема перереєстровують працівників, які працюють у них. Бо ці працівники живуть у нашій громаді, користуються благами нашої громади, то відповідно і ПДФО має сплачуватись у нашу громаду», – додає Андрій Найда.
Про податки
Нові надходження до місцевого бюджету допоможуть частково закрити «дірку» від втрати «військового ПДФО».
«У нас військове ПДФО було близько 80 мільйонів. Ми не дуже згідні з його передачею в держказну, бо ПДФО забрали не тільки військових, а й у пожежників та поліції, які безпосередньо тут працюють, живуть, їх діти навчаються. Це трохи несправедливо. Але та підтримка, яку ми надавали Збройним Силам, залишилась – ми відшукали кошти в міському бюджеті і заклали їх», – каже Андрій Найда.
Про допомогу ЗСУ
Наразі в бюджеті Калуською громади на допомогу військовим передбачили понад 50 мільйонів.
«Ми зараз працюємо за іншим принципом. Ми прийняли рішення, що будемо виділяти кошти. І кожна військова частина має для себе зрозуміти, які їм потрібні дрони. Бо ми можемо закупити багато FPV-дронів, а нам потім кажуть – а вони не такі, вони не працюють. Ми їм перераховують кошти лише тоді коли, коли вони чітко знають, з чим мають працювати. Зокрема, нещодавно ми перерахували 500 тисяч 103 бригаді – і за них вони придбали чотири хороших дрони DJI Mavic 3. Ми реагуємо на запити – бо хтось купляє дрони, хтось купляє РЕБи. Ми даємо кошти на засоби, які забезпечують життя наших захисників. Тих 53 мільйони, які ми запланували для допомоги нашим захисникам, – вони будуть використані», – обіцяє Андрій Найда.
Про узаконення допомоги військовим
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук, відмітив, що АМУ сприяє тому, що допомога громад ЗСУ була узаконена.
«Калуська територіальна громада є однією із найбільших громад в області. За два роки повномасштабної війни тут зуміли зосередити свою увагу над вирішенням проблем, що дозволило сьогодні ефективно забезпечувати функціонування закладів медицини, освіти, комунального господарства тощо та реагувати на виклики, які спричинила війна. Ми дуже добре усвідомлюємо, наскільки важлива робота місцевого самоврядування. Безпосередньо кожне рішення, яке приймається керівниками, депутатами, структурними підрозділами дозволяє балансувати між тою потребою, яка сьогодні є – потребою для військових, сімей військових – і тою потребою, яке є безпосереднім обов’язком по виконанні завдань органів місцевого самоврядування в цей непростий час – це функціонування закладів освіти, закладів медицини та інфраструктури. Баланс при прийнятті рішень між цими двома важливими потребами є важливим викликом для кожного керівника ОМС. Асоціація міст України навіть петицію “Про термінове прийняття законопроєкту № 9560-1», який легалізує допомогу громад Збройним Силам України через зміни до Бюджетного Кодексу України», – відмітив Юрій Стефанчук.
Як відомо, до цього часу в Бюджетному кодексі України відсутні положення, які б прямо дозволили здійснювати видатки з місцевих бюджетів на заходи, спрямовані на посилення обороноздатності і безпеки держави: закупівлю товарів, робіт і послуг в інтересах військових частин Збройних Сил України. Не надано право громадам здійснювати видатки для реалізації̈ місцевих програм посилення обороноздатності і безпеки держави здійснювати шляхом надання міжбюджетних трансфертів. Не створено умов для реалізації повноважень місцевого самоврядування через виконкоми тимчасово окупованих громад.
Через відсутність таких норм в Бюджетному кодексі України купівля муніципалітетами допомоги військовим підрозділам, надання їм допомоги в різній формі, призводить до реєстрації кримінальних проваджень щодо працівників і посадовців органів місцевого самоврядування, що паралізує роботу в громаді та зменшує допомогу військовим. Тому зміни до Бюджетного кодексу допоможуть узаконити допомогу громад військовим і значно спростять її механізм.
«Формуючи свій бюджет у 2024 році, що становить понад 855 мільйонів гривень, з яких власні надходження – близько 640 мільйонів, вже заплановано понад 25 мільйонів на підтримку військових. Але є мета не зменшувати темпів допомоги Силам оборони, яка була у 2023 році, а це понад 50 млн. грн., навіть попри те, що «військове» ПДФО уже не надходить у бюджет громади. Відповідні уточнення щодо збільшення допомоги ЗСУ робитимуть упродовж року з огляду на динаміку наповнення бюджету», – підсумував Юрій Стефанчук.
