Коронавірус добирається до всіх…Не тільки до осіб зі слабким імунітетом,а й до повністю здорових людей, які змушені в умовах тотального карантину шукати можливості для виживання. Разом з відсутністю доходів через вимушене безробіття прикарпатці стикнулись з шаленством цін і дефіцитом не тільки засобів захисту, а і продовольчих товарів, , пишуть Версії з посиланням на  “Західний кур’єр”.

Продавці пояснюють ріст цін збільшенням закупівельних витрат. Постачальники – додатковими витратами на зберігання й знеціненням гривні. Місцева влада звертається до совісті постачальників та продавців, просить покупців не панікувати й не створювати ажіотажу, скуповуючись на місяць вперед. Антимонопольний комітет обіцяє розібратися з причинами подорожчання та вжити заходів.

Купив би, та купило притупило

Вдягнувши захисні карантинні «обладунки» – маску та рукавички – вперше за два тижні заходжу до супермаркету. Прислухаючись до дихання інших відвідувачів (чи бува ніхто не кашляє чи чхає), рушаю поміж рядами…

Перша локація – полиці з «хімією». Туалетний папір є, щоправда, дешевий, одношаровий. Вологі салфетки, хлорка, засоби для прибирання та гігієни тіла теж є. Проте на полиці, де раніше висіли шкарпетки, залишились поодинокі «елітні» пари. Відсутня і вітрина з пресою, а також обмаль канцтоварів, зокрема зошитів.

Переходжу у хлібо-булочний відділ. Хліб є, але асортимент булочок невеликий. Така сама ситуація і у м’ясному відділі. Ціни на свинину та ковбаси не змінились, на курятину навіть дещо знизились. Зате у молочці зразу впадає в очі ціновий стрибок – на 6-10 гривень подорожчало молоко, йогурти, кефір, масло. Менший, ніж зазвичай, асортимент соняшникової олії.

У відділі круп помічаю «прогалини» між макаронами. Залишились переважно небюджетні італійські пасти. Борошно – по 40 грн за 2-кілограмову упаковку, яка раніше коштувала 28 грн. Рис – по 28-32 грн, вівсянка – 18 грн за кіло, гречка – по 42 грн (!). Цукор, який два тижні тому коштував 14 грн, зараз – по 20 грн за кіло. Полиці з соусами повні: майонез, кетчуп, гірчиця, томат… Зате немає жодної акційної пропозиції, якими раніше радував покупців цей магазин. Біля вітрини з насипними крупами – порожні ящики, залишились тільки пшоно та кукурудзянка.

«Нещодавно привезли новий товар. Закупівельні ціни зросли на все. Але у магазині були ще й старі запаси, наприклад, борошна, макаронів, чаю тощо, то ми нові цінники переклеїли і на них», – не на камеру ділиться досвідом працівниця супермаркету Оксана.

Та найбільш плачевні враження в овочевому відділі. Більшість імпортних цитрусових мають несвіжий вигляд, апельсини засохлі, підгнилі ківі та виноград. Напівзелені банани – 32 грн за кіло, тверді, як камінь, яблука – 20 грн за кіло. Перебрана, облущена цибуля – по 25 грн, брудна і пошкоджена картопля – 16 грн, зів’ялий буряк – по 12 грн. Зимова капуста – по 10 грн, молода – по 52 грн за кіло. Зважую одну невелику молоду капустину – 45 грн. Відкладаю назад. Є зелень кропу та петрушки – по 150 грн за кіло. Пачка польського салату (300 г) – 45 грн, пучок щавлю – 25 грн.

А ось ціни на так звані натуральні імуномодулятори «б’ють» зразу у нокаут: лимони – 115 грн за кіло, часник – 198 грн, інжир – 390 грн за кіло. І хоча медики твердять, що ці продукти не тільки не захищають від коронавірусу, а у великій кількості та при частому споживанні можуть навіть зашкодити, українці масово зміцнюють імунітет саме часником з лимоном.

Ціни на так звані натуральні імуномодулятори «б’ють» зразу у нокаут.

«Якщо раніше ми продавали один ящик лимонів два-три дні, то зараз за день продається три-чотири ящики. Люди беруть не штуками, а кілограмами», – розповідає пані Оксана.

«Уже б шкіру здерли з тих людей», – обурюється жіночка, набираючи п’яте кіло цибулі. «А для чого берете скільки?» – запитую її. «Беру,поки ще є. Хто знає, яку ціну влуплять завтра. Або взагалі зникне, як того року…», – відповідає панянка.

Саме ця невпевненість у завтрашньому дні і створює такий ажіотаж на продукти першої необхідності.

Люди накуповують на місяць вперед, бо не знають, чого чекати завтра. Я зі своїм напівпорожнім кошиком (зайшла по каву, але взяла ще чай, спеції, оцет, сіль, згущене молоко, печиво, ковбасу) почуваю себе невпевнено серед покупців з набитими візками. Механічно згадую, чого ще мені бракує вдома… Та цифри на цінниках переконують, що багато без чого можна й обійтись.

Люди накуповують на місяць вперед, бо не знають, чого чекати завтра.

Спекуляція та мародерство

Коли у сусідніх Чехії та Німеччині від початку карантину на продукти першої необхідності – хліб, молочка, крупи, овочі – діють 50% знижки, в Україні ж – 100% націнки. Чому так? Невже «ненаситні» українці спустошили всі запаси гречки, борошна та цукру за місяць карантину? Ну, зрозуміло з тими лимонами та інжиром, які привозять з Туреччини, Єгипту чи Китаю.

Та невже українська земля така бідна, що не здатна забезпечити громадян цибулею та часником на цілий рік? Чи влада настільки безпорадна, що не може зробити якийсь порядок на тому ринку? Тільки й твердять: «Ми готові протистояти коронавірусу». Насправді ж люди залишились сам на сам зі смертельною пошестю: без захисту, без грошей, без надії…

І така ситуація по цілій Україні. В Антимонопольному комітеті України підтвердили: у деяких регіонах ціни на низку продуктів, у тому числі і першої необхідності, справді суттєво підвищилися.

«З початку березня ціни на гречану крупу зросли більш ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор – на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, в деяких мережах вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву», – йдеться у повідомленні на Урядовому порталі.

Тому комітет вимагає від харчових рітейлерів оперативно надавати повну інформацію про закупівельні та роздрібні ціни на основні види продуктів (крупи, хліб, цукор, борошно, найпопулярніші види м’яса, овочі тощо).

«Всі органи АМКУ – центральний апарат і територіальні відділення – продовжують виконувати всі свої функції. Контактні дані для звернень громадян та бізнесу залишаються без змін», – зазначають антимонопольники.

Тим часом окремі політики й користувачі соцмереж вимагають від АМКУ більш жорстко реагувати на випадки неправомірного підвищення гуртових і роздрібних цін. І столична влада, і прикарпатські чиновники у соціальних мережах обіцяють контролювати наявність у магазинах найнеобхідніших продуктів та ціни на них. Хоча наразі це схоже на дешевий піар, адже ніякого «контролю» та «стримування» немає.

Генеральний директор корпорації «АТБ» Борис Марков регулярно звітує на своїй сторінці у фейсбук про причини підвищення вартості продовольчих товарів.

«Хочу розставити всі крапки над «і»… Причина подорожчання криється в тому, що найбільші постачальники істотно підвищують відпускні ціни. Причому не тільки для нашої торговельної мережі», – запевнив бізнесмен кілька днів тому.

За його словами, це пояснюється суттєвим збільшенням затрат на виробництво, що пов’язано із карантинними заходами і суворими обмеженнями, а також зі зміною цін на всі імпортні складові у собівартості товару (мовляв, через девальвацію гривні).

Торгові мережі пояснюють підвищення цін суттєвим збільшенням затрат на виробництво, що пов’язано із карантинними заходами і суворими обмеженнями.

Проте більшість кори­стувачів фейсбуку обурливо відреагували на таке «виправдання» рітейлера. Адже більшість товарів, що подорожчали, – вітчизняна продукція попереднього врожаю, яка лише зберігалася на складах та овочесховищах. До чого тут «затрати на виробництво» та «імпортна складова»? Наприклад, на ту ж гречку, цукор чи овочі «борщового набору».

Зрозуміло, що навесні минулорічний врожай (картопля, морква, буряк, цибуля, часник) завжди дорожчають, але ж не настільки. Схоже, українці скоро взагалі перестануть варити борщ, який вважається головною стравою національної кухні.

Апелювати до совісті представників бізнесу, що чекати погоди з моря. Тому українці масово закликають владу вдатись до радикальних дій, а саме: впровадити мораторій на підвищення цін постачальникам та продаж соціальних товарів за собівартістю. Наразі ріст цін призупинився на рівні першого стрибка. Та чи на довго?

Прогнозувати подальшу цінову ситуацію на харчовому ринку експерти не ризикують. Все залежить від об’єктивних факторів: темпів наступу коронавірусу, тривалості карантину, рішень влади, реакції громадян та свідомості бізнесу.

На жаль, приклади, коли вартість окремих продуктів зростала в рази навіть у спокійніші часи, в Україні не рідкість. Пригадайте «стрибки через трамплін» гречки та у 2011, 2014, 2015 роках, коли ця крупа коштувала 50 грн за кілограм.

Чи минулорічний рекорд цін на цибулю, яка наприкінці квітня-початку травня 2019 року коштувала 45 грн за кілограм. Чутливий до ажіотажу і цукор, особливо у період літнього консервування. Тому спрогнозувати, що буде коїтись на українському ринку в умовах тривалого карантину, все одно, що гадати на кавовій гущі.

Підписуйтесь на канал Версій в Telegram та читайте нас у Facebook. Завжди цікаві та актуальні новини!