Археологи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника провели додаткові польові дослідження скельного монастиря в селі Одаїв Івано-Франківського району. Серед численних стародавніх пам’яток Середнього Подністров’я цей комплекс відзначається багатотисячолітньою культурною традицією.
Карпатські археологи з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ПНУ) продовжують досліджувати унікальний скельний печерний монастир, розташований над річкою Дністер біля села Одаїв Олешанської територіальної громади Івано-Франківського району. Професор Микола Кугутяк, доцент Борис Хруслов та науковий фахівець Роман Кобильник від навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат ПНУ провели додаткові польові дослідження цієї визначної пам’ятки, пишуть Версії.
Серед численних стародавніх пам’яток Середнього Подністров’я багатотисячолітньою культурною традицією відзначаються скельні печерні комплекси що біля села Одаїв”. Впродовж ХХ – початку XXI ст. дослідники виявили тут артефакти практично всіх основних археологічних епох в історії краю – від пізнього палеоліту до княжої доби.
Особливий інтерес становить так званий Грот Монаха (Одаїв ХІІ), викутий у відкладах гіпсів спочатку для потреб храму-святилища, а згодом, у християнський період, тут поселилися монахи. Наукове дослідження скельних комплексів розпочалося ще в 1970–1990-х роках, а у вересні 2009 і травні 2024 років пам’ятку обстежила Карпатська археологічна експедиція ПНУ.
Грот Монаха має значні розміри – ширина від 3,9 м до 4,3 м, загальна довжина лівої сторони 5,3 м, правої – 6,6 м і висота 2,4 м. У кінці печери привертає увагу стінка з рельєфним погруддям жінки з хрестом у крузі на чолі. До образу жінки примикає так званий «престол» прямокутної форми – обов’язковий атрибут стародавніх культових печер регіону.
На жаль, за останні 15 років пам’ятка зазнала руйнувань з боку неорганізованих туристів та «любителів графіті», які розмалювали барельєф та стіни кольоровими фарбами. Тому дослідження та збереження цього унікального скельного печерного монастиря залишається важливим завданням для археологів та істориків Прикарпаття.
