У 20-30-х роках минулого століття здоровий спосіб життя і спорт захопили Європу, відповідно і Галичину. Вперше почали масово облаштовувати пляжі на берегах озер, ставків і річок. Навіть гірських, пише Фокус.
До того на місці водного відпочинку будували купальні – деревяні будки на воді, окремі для чоловіків і жінок. Плавати в них було неможливо, тільки занурюватися. В купальні ходили у взутті і в одязі, часто навіть в головних уборах. Тому відкриті і змішані пляжі стали справжньою міні-революцією на самому початку ХХ століття, пишуть Версії з посиланням на КУРС.
Як повідомлялося, що найкращі пляжі в Галичині міжвоєнного часу мав супермодний польський курорт на Дністрі – Заліщики.
Сьогодні, на жаль, ніщо не нагадує ті часи, коли вздовж набережних росли екзоти і стояли пальми у вазонах, а на доглянутих пляжах під парасольками та на лежаках ніжилися відпочивальники.
В той час – між першою і другою світовими війнами, – пляжі облаштовували чи не всі курортні карпатські містечка, навіть де були невеличкі гірські ріки. Як-от на Рибниці, притоці Прута, в Косові на Прикарпатті.
Серед популярних були пляжі на березі річки Опір в селі Гребенів недалеко від Славського – на Львівщині.
Делятин і Микуличин, Яремче і Ямна – найвідоміші купальні курорти того часу на Прикарпатті, на ріці Прут.
Облаштовували пляжі і на Черемоші – переважно біля садиб, куди приїздили на літні вакації містяни.
