Серед снігiв кінчики їхніх вух ледь видно, пишуть Версії з посиланням на газету Експрес.
“Упе-е-е-еред! Шви-идше!” — кричить чоловік. Позаду кермувальника на нартах сидить дівчинка років 14. Ех, от би й собі так пронестися! Але песиків шкода… Напевно, важко щодня бігати в запрягу й катати туристів. “Не хвилюйтесь, — усміхається Любомира Бажалюк, працівниця Центру дозвілля для собак. — Бігти й тягнути для собак північних порід — сибірських хаскі, аляскинських маламутів та самоїдських лайок — стиль життя. Ці породи виведені саме для того, аби перевозити людей та вантажі. У цих песиків стільки запалу, працьовитості, що просто бігати для них — недостатньо, треба ще щось чи когось тягнути”.
Утiм навчити собаку ходити в запрягу непросто.
“Із піврічного віку їх привчають бігати поруч із господарем. Згодом натягають на гавчиків спеціальні шлейки із пом’якшувачами на спині, щоби їм не було важко тягнути санки, — пояснює пані Бажалюк. — Далі собак привчають виконувати команди: “Уперед! Стояти! Вправо! Вліво!”. А після бігу обов’язково дають щось смачненьке. Повноцінно їздити в запрягу та катати людей і перевозити вантажі можуть собаки, яким виповнився рік. Найскладніше ж навчити їх бігти в запрягу разом.
“У кожного свій характер, вони, як і працівники в колективі, мають притертися один до одного, звикнути, — мовить Любомира. — Коли чотирилапих запрягають разом уперше, вони починають або гратися, або гарчати й кусатися. А вже за декілька тижнів чітко і злагоджено виконують свою роботу. Щоправда, іноді певні особини так і не миряться, тож доводиться змінювати “команду”.
А щоби стати добрим каюром — погоничем собак — треба роками тренуватися. Тому в карпатському селі туристи, як правило, просто сідають на сани позаду каюрів. Сів — і насолоджуйся швидкістю та краєвидами. Каюрові слід вивчити поведінку тварин, уміти тримати рівновагу, не боятися швидкості. Адже пси, що звикли їздити в запрягу, уже на старті дають потужний ривок та біжать зі швидкістю 50 — 55 кілометрів на годину (!). Деколи й автомобілям по засніженій дорозі так швидко не проїхати.
Також треба знати, як гальмувати за допомогою спеціального “язичка”, що розташований між полозами саней і віддалено нагадує гальмівну педаль автівки. На поворотах треба уміти переміщувати центр ваги тіла, iнодi допомагати собі ногою. Водночас ще й давати відповідні команди собакам і постійно їх підбадьорювати. Катають відпочивальників запряги із 2, 4, 6 собак. Кількість тварин — відповідно до маси тіла їздового, пасажира та нартів. Один собака тягне близько 25 — 30 кілограмів вантажу. До слова, коштує катання на нартах недешево. Двокілометрова поїздка — 1500, а п’ятикілометрова — 2500 гривень. Та, незважаючи на високу ціну, охочих проїхати не бракує, бо враження — незабутні.
Сабіна РУЖИЦЬКА
