Користувачі соціальних мереж почали публікувати чорне тло і пости — з гештеґами #BlackLivesMatter («Життя темношкірих важливі») чи #blackouttuesday («Вівторок — день блекауту»). Народний депутат та спортсмен Жан Беленюк також відреагував на події в Америці — сказав, що в Україні він не зіштовхується з проявами расизму. hromadske поспілкувалося з афроамериканцями про їхній досвід з расизмом в Україні.
«Расизм є всюди, в Україні він впадає в око, бо люди тут не знають, як звертатися до нас»
Джуда Келечі, живе в Україні 6 років
Джуда народився в Детройті, штат Мічиган, Америка. Вже майже 6 років хлопець живе в Україні. Навчається на 5 курсі на лікаря в Івано-Франківську. Веде блог в Instagram, записує кавери на пісні українською мовою та називає себе «Юра з Коломиї».
Я дуже хотів стати лікарем. У нас в Америці дороге навчання, за рік треба заплатити $40 тис, а в Україні $4 тис. Вступити не було проблемою, була проблема з мовою — всі предмети в інституті викладаються українською. Я спочатку навіть 4-5 місяців ходив на підготовчі курси з української, пишуть Версії з посиланням на Громадське.
За цей час, поки живу в Україні, расизм по відношенню до мене, звісно, проявляли. Пам’ятаю, я йшов по вулиці у Франківську, а якийсь хлопець, проходячи повз, вдарив мене в плече. Дуже сильно, без причини. Я його питаю: «Чому ти мене вдарив?» Він відповів: «Бо ти “негр”, я ненавиджу таких “негрів”». Він не був п’яний або ще щось. Мене це шокувало, бо в Америці зі мною такого не траплялося.
Ще мене ображає, коли люди, навіть в компанії знайомих, починають жартувати про колір шкіри. Я просто не розумію, чому це так смішно. Часто ще запитують, чи можна мене називати «негр». А іноді, коли кажу, що я з Америки, мені говорять: «Але ти чорний, як це може бути», або «я думав ти з Африки, бо ти чорний».
