Рішення судді Івано-Франківського міського суду Д.Руденка може стати прецедентом в судовій практиці України.

Блукаючи нетрями інтернету, натрапила на рішення Івано-Франківського міськсуду у справі директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Івано-Фраківська. Справа № 344/9109/13-к.

У судовому вироку йдеться, що “обвинувачений ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також, службове підроблення, тобто видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів”.

У двох словах: підприємство мало кілька місяців боргів по виплаті зарплати, але директор, підробляючи офіційні звіти, не подав цю заборгованість. У цей ж час виплачував собі премії. Згідно українського чинного законодавства та умов трудового контракту між міськрадою та посадовцем, це злочин, покарання за який мало б бути штраф/позбавлення волі без права займати керівні посади. Натомість суд приймає рішення оштрафувати директора на 2000 грн. та не обмежує його у праві бути і надалі керівником.

Але прецедент не тільки  в занадто аж м’якому рішенні судді, але й в тому, що у встановлений термін ніхто не подав апеляцію на це рішення. Отже, все всіх влаштовує?!

Справа № 344/9109/13-к
            Провадження № 1-кп/344/290/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року                                                   м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді                               Руденка Д.М.

секретаря                                         Росоловської Н.І.

з участю прокурора                               Лободіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ступниця Дрогобицького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого директором Державного підприємства електричних мереж зовнішнього  освітлення «Міськсвітло», несудимого,

за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, –

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також, службове підроблення, тобто видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Злочини  вчинено при наступних обставинах.

20.11.2009 року між Івано-Франківським міським головою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт терміном дії з 20.11.2009 до 19.11.2010, згідно якого ОСОБА_1 призначений на посаду директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло». Розпорядженням Івано-Франківського міського голови від 16.09.2010 № 48\1-с термін дії даного контракту був продовжений до 19.11.2011 року. В подальшому 15.07.2011 року між Івано-Франківським міським головою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено новий контракт №03/07 терміном дії з 15.07.2011 до 14.07.2014, згідно умов якого ОСОБА_1 призначений на посаду директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло». ОСОБА_1, працюючи на посаді директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, отже був службовою особою та у відповідності до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Згідно із підпунктом «б», пункту «16» контракту від 20.11.2009 (із змінами) та  пункту «3.1» контракту від 15.07.2011 розмір премії залежить від виконання базових показників. Також в підпункті «б», пункту «16» контракту від 20.11.2009 (із змінами) та  пункту «3.3» контракту від 15.07.2011 передбачено, що премія керівнику не нараховується при наявності заборгованості з виплати заробітної плати на підприємстві.

Так, ОСОБА_1 працюючи на посаді директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про наявну та допущену ним, як керівником підприємства,  заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками підприємства, заволодів майном підприємства, а саме безпідставно, всупереч пункту «16» контракту від 20.11.2009 (із змінами) та  пункту «3.3» контракту від 15.07.2011, шляхом службового підроблення отримав премію на загальну суму 11 423, 31 грн. (за жовтень 2010 року в сумі 1024, 25 грн., за січень 2011 року – 1078,16 грн., за квітень 2011 року – 1536,37 грн., за червень 2011 року – 737,46 грн., за липень 2011 року – 2243,59 грн., за серпень 2011 року – 1674,86 грн., за вересень 2011 року – 670, 42 грн., за жовтень 2011 року – 2458 грн.), які були виплачені з коштів підприємства.

Внаслідок вказаних вище злочинних дій, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами на суму 11 423, 31 грн., чим спричинено збитки Державному підприємству електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло».

Крім того, ОСОБА_1 працюючи на посаді директора Державного підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», будучи службовою особою, достовірно знаючи про наявну та допущену ним, як керівником підприємства, заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками підприємства, з метою отримання  премій за період жовтня 2010 року, січня, квітня, червня – жовтня 2011 року на загальну суму 11 423, 31 грн., видав – завіривши своїм підписом керівника і печаткою підприємства, та подав до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради офіційні документи – довідки «Про чисельність і фонд заробітної плати» за жовтень 2010 року, січень, квітень, червень та липень 2011 року, які містили завідомо неправдиві відомості, що заборгованість з виплати зарплати відсутня.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, ствердив все вищевикладене. Суду показав, що знаючи про заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками підприємства отримав премію на загальну суму 11 423, 31 грн. та з метою отримання  премій видав – завіривши своїм підписом керівника і печаткою підприємства, та подав до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради офіційні документи – довідки, які містили завідомо неправдиві відомості, що заборгованість з виплати зарплати відсутня.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи, які ніким не оспорюються, приходить  до висновку, що  вина  ОСОБА_1 у скоєнні  злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують і пом’якшують його покарання.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що він раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується по місцю праці, негативно ставиться до скоєного, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків. Вказані обставини та дані про особу ОСОБА_1, суд визнає такими, що пом’якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

За таких обставин справи, суд вважає за можливе застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 191 КК України – штрафу, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України не призначаючи додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що передбачене в санкції ч. 2 ст. 191 КК України як обов’язкове. В межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України не призначаючи додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що передбачене в санкції ч. 1 ст. 366 КК України як обов’язкове.

Вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст.  373374 КПК  України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання:

–          за ч. 2 ст. 191 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 69 КК України –  2000 (дві тисячі) гривень штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

–          за ч. 1 ст. 366 КК України, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України – 1200 (одна тисяча двісті) гривень штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання – 2000 (дві тисячі) гривень штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                      Д.М. Руденко